Логічний (розумовий) аспект пізнання істини в конституційному судовому процесі
Анотація
Стаття присвячена актуальним, однак недостатньо дослідженим питанням, пов’язаним з визначенням сутності логічного (розумового) аспекту пізнання істини в конституційному судовому процесі. Увагу акцентовано на визначенні загальних засад і відмінностей світоглядно-функціональної специфіки логіки оцінки доказів у діяльності органу конституційної юрисдикції щодо захисту прав й основоположних свобод людини та громадянина. Теоретичною основою дослідження є праці вітчизняних та іноземних науковців у галузях філософії і конституційного права, а також акти вітчизняного органу конституційної юрисдикції. Мета дослідження полягає у визначенні філософсько-правових вимірів логічного (розумового) аспекту пізнання істини, зокрема щодо оцінки та використання доказів, у конституційному судовому процесі та їх впливу на прийняття справедливого й обґрунтованого судового рішення. За результатами дослідження автор доходить певних висновків, які й становлять наукову новизну публікації та полягають у такому: по-перше, з огляду на основну теоретичну концепцію гносеології як розділу філософії, що вивчає проблеми сутності пізнання та його можливостей, головним завданням процесу судового доказування, який відбувається в логічних формах, є його достовірність та істинність; по-друге, до особливостей світоглядно-функціональної специфіки логічного (розумового) аспекту пізнання істини в конституційному судовому процесі, зокрема шляхом дослідження, оцінки та використання доказів під час вирішення питань конституційності законів та інших правових актів, слід віднести, насамперед, застосування класичного оцінювання істинних значень інформації, отриманої Судом, кожному з яких приписують одне з двох значень – «істинне» чи «хибне»;
по-третє, з огляду на концепцію філософського монізму, згідно з якою взаємозв’язок явищ є найзагальнішою закономірністю існування навколишнього світу, сутність діалектичної та формальної логіки й інших категорій науки філософії права під час доказування в конституційному судовому процесі полягає у визначенні цих зв’язків за умовною схемою «Конституція – закон – підзаконний акт – людина».
Ключові слова: версія; гіпотеза; логіка; оцінка доказів; релевантність; логічний умисний виверт.
Завантаження
Переглядів анотації: 252 Завантажень PDF: 116
Авторське право (c) 2019 Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
