Провадження у справах про порушення правил щодо карантину людей
Анотація
Метою статті є з’ясування основних проблем, які виникають під час провадження у справах про порушення правил щодо карантину людей, на підставі аналізу відповідних судових рішень, а також надання пропозицій щодо їх усунення. У статті використано комплекс наукових методів, а саме: порівняльно-правовий, системно-структурний, формально-логічний, аналізу документів. Теоретичне підґрунтя дослідження становлять праці українських та іноземних учених, положення Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також практика їх застосування. Наукова новизна отриманих результатів полягає у формулюванні на підставі вивчення судової практики й іноземного досвіду науково обґрунтованих рекомендацій щодо підвищення ефективності провадження у справах про порушення правил щодо карантину людей, а також максимального досягнення принципів справедливості й об’єктивності в цьому процесі. За результатами здійсненого дослідження сформульовано такі висновки: 1) практика застосування ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення свідчить про наявність значних недоліків, які перешкоджають притягненню до адміністративної відповідальності за порушення правил щодо карантину людей; 2) частина їх пов’язана з вадами конструкції ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення: а) наявність бланкетної диспозиції статті, що зумовлює необхідність зазначати в протоколі нормативно-правовий акт, у якому передбачено правопорушення, вчинене особою, а також відповідні статті, їхні частини, пункти; б) надмірно суворі безальтернативні санкції, що ймовірно спонукають суд до закриття провадження у зв’язку з малозначністю; 3) інша частина проблем пов’язана з недоліками в роботі підрозділів Національної поліції України під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та збору необхідних доказів: ненаданням необхідних доказів вчинення адміністративного проступку, помилками в складанні протоколу про адміністративне правопорушення, неправильним тлумаченням ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення; 4) ці та інші недоліки позбавляють суд можливості прийняти необхідне рішення у справі та дійти однозначного законного й обґрунтованого висновку щодо наявності чи відсутності вини конкретної особи в зазначеному порушенні або ж змушують суд закривати провадження у справі; 5) окреслені проблеми можна подолати комплексно: з одного боку, шляхом удосконалення правової норми, передбаченої ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а з іншого – шляхом підвищення рівня кваліфікації поліцейських.
Ключові слова: адміністративна відповідальність; провадження; карантин; коронавірус; адміністративне правопорушення; інфекційні хвороби; правила карантину людей; поліція; протокол.
Завантаження
Посилання
Botes W. M., Thaldar D. W. COVID-19 and quarantine orders: A practical approach. SAMJ: South African Medical Journal. 2020. Vol. 110 (6). Р. 1–4. doi: http://dx.doi.org/10.7196/SAMJ.2020.v110i6.14794.
Chu I. Y. H., Alam P., Larson H. J., Lin L. Social consequences of mass quarantine during epidemics: a systematic review with implications for the COVID-19 response. Journal of Travel Medicine. 2020. Vol. 27 (7). Р. 1–14. doi: https://doi.org/10.1093/jtm/taaa192.
Ковальова С. С. Відповідальність за порушення карантину та санітарних правил і норм щодо запобігання поширенню коронавірусної інфекції (COVID-19) в Україні. Право. Людина. Довкілля. 2020. № 11 (2).
С. 158–168. doi: https://doi.org/10.31548/law2020.02.019.
Крикун В. В. Об’єктивні особливості адміністративних правопорушень, передбачених статтею 443 Кодексу України про адміністративні правопорушення та їх вплив на сферу повноважень Національної поліції України. Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. 2020. № 89 (2). С. 153–163. doi: https://doi.org/10.32631/v.2020.2.15.
Курінний Є. В. Про аксіологічну сутність адміністративних штрафів. Вісник Запорізького національного університету. Вип. № 1. 2020. С. 144–150. doi: https://doi.org/10.26661/2616-9444-2020-1-22.
Постанова Ківерцівського районного суду Волинської області від 17 листоп. 2020 р. по справі № 158/2731/20. Єдиний державний реєстр судових рішень : [сайт]. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/92890358.
Постанова Ківерцівського районного суду Волинської області від 5 серп. 2020 р. по справі № 158/1853/20. Єдиний державний реєстр судових рішень : [сайт]. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/90776749.
Постанова Старовижівського районного суду Волинської області від 10 серп. 2020 р. по справі № 168/546/20. Провадження № 3/168/138/20. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/90906425.
Постанова Сумського районного суду Сумської області від 31 берез. 2020 р. по справі № 587/572/20. Єдиний державний реєстр судових рішень : [сайт]. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review /88520190.
Постанова Залізничного районного суду м. Львова від 16 листоп. 2020 р. по справі № 462/6924/20. Єдиний державний реєстр судових рішень : [сайт]. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/92874740.
Пилипів Р., Тимчишин А. Адміністративна відповідальність за порушення правил щодо карантину людей: проблеми та перспективи. Юридичний вісник. 2020. № 3. C. 163–169. doi: https://doi.org/10.32837/yuv.v0i3.1937.
Самбор М. А. Склад адміністративного правопорушення щодо порушення правил карантину людей. Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка. 2020. № 2(90). С. 155–170. doi: 10.33766/2524-0323.90.155-170.
Sjödin H., Wilder-Smith A., Osman S., Farooq Z., Rocklöv J. Only strict quarantine measures can curb the coronavirus disease (COVID-19) outbreak in Italy. Euro Surveill. 2020. Vol. 25 (13):pii=2000280. doi: https://doi.org/10.2807/1560-7917.ES.2020.25.13.2000280.
Вознюк А., Чернявський С. Порушення правил і норм щодо запобігання COVID-19: актуальні проблеми кримінальної та адміністративної відповідальності. Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ. 2020. № 19 (1). С. 8–19. doi: https://doi.org/10.33270/04201901.8.
Переглядів анотації: 221 Завантажень PDF: 201
Авторське право (c) 2021 Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
