Прокурорський нагляд за діяльністю органів дізнання, досудового слідства та суду в УСРР в умовах примусової колективізації (1927–1933 роки)
Ключові слова:
функції прокуратури, нагляд, органи дізнання, слідчі, колективізація, правильна лінія кримінальної репресії
Анотація
Розкрито правові підстави, сутність, форми та методи здійснення в УСРР прокурорського нагляду за діяльністю органів дізнання, досудового слідства та суду в умовах колективізації сільського господарства (1927–1933 роки). З’ясовано, що державна влада скеровувала діяльність прокурорів не на забезпечення додержання законності під час досудового розслідування та розгляду справ у судах, а на реалізацію державних політико-господарських кампаній.Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Переглядів анотації: 122 Завантажень PDF: 49
Як цитувати
[1]
Hubar, S. 1. Прокурорський нагляд за діяльністю органів дізнання, досудового слідства та суду в УСРР в умовах примусової колективізації (1927–1933 роки). Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ. 12, 2 (1), 219-227.
Номер
Розділ
Теоретичні та історичні аспекти правознавства
Авторське право (c) 2017 Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
