Поняття протиправного контенту в мережі Інтернет
Анотація
Аргументовано, що інформація в інформаційному просторі (контент) асоціюється не лише з оволодінням знаннями, збереженням та передачею даних, а й зі своєрідним впливом на свідомість особи. Саме від змісту контенту залежить, який він чинить вплив на свідомість особи.
Контент, який поширюється в інформаційному просторі, стає сьогодні глобальною інформаційною загрозою і негативно позначається на моральних, фізичних, психологічних, соціальних і культурних аспектах життєдіяльності людей, особливо молоді.
Зазначено, що небезпека протиправного контенту полягає в тому, що його зміст може бути розрахований як на аудиторію загалом (без цільової аудиторії), так і на окрему групу або користувача, з прихованим або видозміненим текстом.
У юридичній літературі виокремлюють такі види контенту, зміст якого порушує положення закону: небезпечний, протиправний, незаконний, заборонений. Доведено, що найбільш змістовним терміном, який відображає ці незаконні дії, є протиправний контент.
На основі проведеного дослідження надано авторське визначення поняття протиправного контенту, яке потлумачено як поширення інформації в мережі Інтернет, відповідальність за яку передбачена кримінальним законодавством.
Завантаження
Переглядів анотації: 450 Завантажень PDF: 203
Авторське право (c) 2018 Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.