Поняття, суб’єкти й об’єкти проведення негласних слідчих (розшукових) дій
Анотація
Проаналізовано теоретичні та практичні аспекти проблемних питань, що стосуються поняття, суб’єктів, об’єктів здійснення спостереження за особою, річчю або місцем як негласної слідчої (розшукової) дії в кримінальному провадженні.
Завдяки вивченню наукових праць доведено, що змішування оперативно-розшукової та кримінально-процесуальної діяльності є небезпечним. Зазначено, що таке поєднання раніше обґрунтовано визнавали неприпустимим через негативний вплив на об’єктивність розслідування та обґрунтованість висновків. Висловлено переконання щодо відповідних підходів, які мають бути застосовані в умовах демократичного суспільства для забезпечення неупередженості та об’єктивності розслідування, недопущення слідчих помилок, пов’язаних із порушенням конституційних прав і свобод людини.
Запропоновано таку авторську дефініцію: спостереження за особою, річчю або місцем – це негласна слідча (розшукова) дія, що полягає в проведенні спеціально уповноваженими суб’єктами сторони обвинувачення (слідчим або оперативним підрозділом) у публічно доступних місцях безпосереднього візуального спостереження або візуального спостереження з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження.
Обґрунтовано пропозиції щодо внесення змін до національного кримінального процесуального законодавства.
Запропоновано виключити право слідчого на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, передбачивши відповідні зміни в ч. 6 ст. 246 Кримінального процесуального кодексу України.
На основі аналізу системи національного законодавства доведено невідповідність положення, що надає слідчому право залучати осіб, з якими встановлено конфіденційне співробітництво, до проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та запропоновано вилучити його із законодавства.Завантаження
Переглядів анотації: 695 Завантажень PDF: 199
Авторське право (c) 2018 Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
