Організаційно-правові засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану у сфері протидії насильству в сім’ї на стадії укладення шлюбу

Анотація

Питання насильства в сім’ї, з огляду на поширеність цього явища в суспільстві, розглядають на національному та міжнародному рівнях як масштабну проблему. Її розв’язання залежить переважно від якості правового регулювання та чіткої і злагодженої роботи державних органів. Головним аспектом такої діяльності є забезпечення прав і свобод людини, суспільного порядку та безпеки, створення механізмів профілактики та протидії цьому явищу. Мета статті полягає в тому, щоб на підставі аналізу чинного законодавства, повноважень органів державної влади у сфері протидії насильству в сім’ї сформулювати пропозиції щодо внесення змін до законодавства й оптимізації діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану та їх взаємодії з іншими вповноваженими органами з метою попередження домашнього насильства на стадії укладення шлюбу. Методологічний інструментарій. У процесі дослідження було використано загальнонаукові та спеціальні методи пізнання правових явищ, зокрема діалектичний, порівняльно-правовий, формально-юридичний, аналізу та синтезу. Основні результати дослідження. Усі заходи боротьби з насильством у сім’ї умовно поділяють на дві групи – з попередження та протидії насильству. У цьому дослідженні увагу акцентовано саме на заходах попередження насильства в сім’ї, досліджено механізм їх застосування на стадії укладення шлюбу. Автори вбачають за доцільне запровадити в сімейному законодавстві та практиці укладення шлюбу правило щодо обізнаності наречених про факт участі їх у домашньому насильстві як кривдника. Із цією метою необхідно вжити комплекс заходів організаційно-правового характеру як законодавцям, так й органам виконавчої влади. По-перше, слід завершити роботу щодо запровадження в дію Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі. По-друге, доцільно врегулювати взаємозв’язок державних органів так, щоб доступ до цього реєстру мали державні органи реєстрації актів цивільного стану. По-третє, крім запровадження означеного Реєстру, необхідно внести комплекс змін до сімейного законодавства та законодавчих актів, які регулюють діяльність органів юстиції. Зокрема, запропоновано доповнити Сімейний кодекс України ст. 30¹ «Взаємна обізнаність наречених про факт перебування на обліку в Єдиному державному реєстрі випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі як кривдника». У Законі України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» (ст. 14 «Державна реєстрація шлюбу») запропоновано закріпити правило щодо необхідності ознайомлення наречених про можливість бути повідомленим про перебування/неперебування іншого нареченого на обліку в Реєстрі. Також обґрунтовано необхідність переглянути положення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» стосовно визначення строку зберігання в Реєстрі персональних даних про кривдників, яких було притягнуто до відповідальності, з метою забезпечення задоволення інформаційного запиту наречених.