Криміналістичне забезпечення розслідування злочинів, учинених за участю неповнолітніх

Анотація

Анотація. У статті відображено специфіку змістового наповнення криміналістичного забезпечення розслідування злочинів, учинених за участю неповнолітніх. Обґрунтовано, що участь дитини в кримінальному провадженні як підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого або свідка є самостійною криміналістично значущою ознакою, яка впливає на механізм злочину, предмет доказування, зміст слідчих ситуацій, особливості застосування спеціальних знань, технічних засобів і тактичних прийомів. Визначено, що криміналістичне забезпечення в таких провадженнях має бути комплексним й охоплювати техніко-, тактико- та методико-криміналістичні складові. Акцентовано, що всі вони мають відповідати міжнародним стандартам правосуддя, дружнього до дитини, і забезпечувати реалізацію принципу найкращих інтересів дитини. Окреслено основні складові правосуддя, дружнього до дитини, зокрема забезпечення найкращих інтересів дитини, поваги до її гідності та прав, адаптованості комунікації, спеціалізації учасників кримінального провадження, використання спеціальних тактичних засобів, мінімізації повторної травматизації та орієнтованості на ресоціалізацію. Проаналізовано особливості застосування техніко-криміналістичних засобів у провадженнях за участю дітей. До них віднесено засоби аудіовізуальної фіксації, дистанційної комунікації, спеціально обладнані приміщення, медичні та психологічні інструменти, а також протоколи опитування, що ґрунтуються на доказових практиках. Аргументовано, що їх використання має бути спрямоване не лише на збирання доказів, а й на мінімізацію контактів дитини із системою кримінальної юстиції, недопущення вторинної віктимізації та забезпечення психологічної безпеки. Увагу зосереджено на тактичному забезпеченні розслідування. З’ясовано значення спеціальних тактичних прийомів, тактичних комбінацій, участі психолога, педагога, лікаря, законного представника, а також використання моделі Барнахус і методики «зеленої кімнати». Встановлено, що сучасне методико-криміналістичне забезпечення таких проваджень вирізняється фрагментарністю, недостатньою розробленістю рекомендацій щодо роботи з дитиною-свідком, обмеженим упровадженням міждисциплінарного підходу та слабкою адаптацією до цифрових форм злочинності.

Ключові слова: неповнолітній; дитина; правосуддя, дружнє до дитини; Барнахус; «зелена кімната»; техніко-криміналістичні засоби; тактичне забезпечення; цифрові докази; вторинна віктимізація; законний представник; правнича допомога; збирання доказів.