Світові кримінологічні системи запобігання злочинам
Анотація
Метою статті є аналіз кримінологічних систем на кримінологічній карті світу, які відображають
особливості рівня злочинності, уявлень про її причини та способи нейтралізації в різних країнах і регіонах. Окреслено системний підхід у використанні кримінологічної моделі порівняльного правознавства щодо правових систем у сфері запобігання злочинам. Висвітлено проблемні питання криміноглобалістики, зокрема
кримінологічної практики із застосуванням кримінологічного законодавства. Здійснено спробу сформувати надійну методологічну базу, необхідну для визначення закономірностей кримінальної та кримінологічної
політики в сучасному світі. Методологія. Методологічною основою дослідження є діалектичний метод
наукового пізнання, що дає змогу розглядати правові, функціональні, організаційні та процедурні аспекти протидії злочинності в їх розвитку, взаємозв’язку та взаємовпливові. На цьому методологічному підґрунті в статті також застосовано окремі наукові методи пізнання. За допомогою логіко-семантичного методу
поглиблено понятійний апарат теорії протидії злочинності, визначено сутність, особливості та значення світових кримінологічних систем запобігання злочинам. Шляхом застосування системно-структурного
методу досліджено стан, структуру й визначено основні тенденції протидії злочинності в Україні. Історико-правовий, порівняльно-правовий і логіко-нормативний методи використано для ретроспективного аналізу рівня організації та здійснення запобігання злочинам у світових кримінологічних системах. За допомогою
структурно-логічного методу з’ясовано основні напрями вдосконалення та оптимізації кримінологічного
забезпечення протидії злочинності в Україні. Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що в статті вперше комплексно, на підставі використання сучасних методів пізнання, урахування новітніх
досягнень правової науки на системному рівні аналізу й узагальнення з’ясовано та схарактеризовано феномен кримінологічного забезпечення протидії злочинності, спрогнозовано тенденції його розвитку і трансформації в умовах сьогодення у світових кримінологічних системах запобігання злочинам. Висновки. Нині актуальною є необхідність визначення місця української системи попередження й боротьби зі злочинністю на кримінологічній карті світу. На наш погляд, українська система попередження та боротьби зі злочинністю належить до
особливого постсоціалістичного типу кримінологічної системи, елементи й ознаки якої вимагають
поглибленого вивчення та обґрунтування. Найперспективнішим напрямом впливу на злочинність має бути усунення прагнення вчиняти злочини. Основою цього впливу має бути не ідеологічний тиск, а забезпечення
задоволеності людей, розвиток позитивних національних традицій. Досвід боротьби зі злочинністю в кожній країні унікальний і може бути своєрідною моделлю для національної кримінологічної системи, яка становить сукупність елементів, що відображають особливості теорії та практики попередження й боротьби зі
злочинністю в окремій країні, що охоплюють оригінальні концептуальні підходи до проблеми детермінації
злочинної поведінки та її попередження, спеціалізоване профілактичне законодавство, а також своєрідні
форми превенції злочинів.
Ключові слова: системний підхід; порівняльне правознавство; правові системи; кримінологічні системи; кримінологічне законодавство; кримінологічна практика; кримінологічна модель; кримінологічна карта світу;
криміноглобалістика.
Завантаження
Переглядів анотації: 229 Завантажень PDF: 493
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.