Кримінальна відповідальність за погрозу або насильство щодо журналіста в історичному вимірі
Анотація
У зв’язку з відсутністю в теорії кримінального права розробок у напрямі дослідження періодизації розвитку кримінальної відповідальності за погрозу або насильство щодо журналіста, метою статті є формування концептуальних підходів до визначення етапів її розвитку. На підставі специфіки теми, мети й окреслених завдань застосовано загальнонаукові, спеціально-наукові та філософські методи, що забезпечили об’єктивне дослідження предмета та формулювання ґрунтовних висновків. Методологію дослідження становлять:
історико-правовий метод, використаний для висвітлення історичного розвитку кримінальної відповідальності за погрозу або насильство щодо журналіста та виявлення закономірностей розвитку вітчизняного кримінального законодавства під впливом законодавства іноземних держав; системний – під час вивчення етапів розвитку кримінальної відповідальності за погрозу або насильство щодо журналіста як єдиного цілісного процесу; догматичний метод застосовано з метою виявлення недоліків і вивчення можливостей удосконалення періодизації розвитку кримінальної відповідальності за погрозу або насильство щодо журналіста; логіко-семантичний – для поглибленого опрацювання категоріально-понятійного апарату стосовно структури етапів розвитку кримінальної відповідальності за погрозу або насильство стосовно журналіста. Для формування на підставі наявних у спеціальній літературі позицій щодо визначення етапів розвитку кримінальної відповідальності за погрозу або насильство стосовно журналіста було застосовано метод узагальнення. Шляхом використання цих методів у статті досліджено періодизацію розвитку кримінальної відповідальності за погрозу або насильство щодо журналіста. Наукова новизна статті полягає в тому, що в ній розглянуто різні наукові погляди як щодо періодизації історії кримінального законодавства України, так і у сфері відповідальності за погрозу, насильство стосовно конкретних осіб, а також законної професійної діяльності журналістів та осіб, які займалися видавничою діяльністю; визначено критерії (підходи) періодизації. На підставі здійсненого дослідження сформульовано висновки стосовно етапів періодизації кримінальної відповідальності за погрозу або насильство щодо журналіста. Зокрема, виокремлено такі етапи: 1) формування передумов відповідальності за погрозу, насильство щодо конкретних осіб (911 рік – І половина ХVІІІ ст.); 2) встановлення кримінально-правової охорони слова та журналістської діяльності (І половина ХVІІІ ст. – ІІ половина ХVІІІ ст.); 3) нормативне регулювання видавничої діяльності – «епоха цензурного терору» (ІІ половина ХVІІІ ст. – 1985 рік); 4) закріплення норми щодо встановлення кримінальної відповідальності за переслідування громадян за критику (1985 рік); 5) нормативне вдосконалення кримінальної відповідальності за погрозу, насильство стосовно конкретних осіб, а також щодо законної професійної діяльності журналістів та осіб, які займалися видавничою діяльністю (1985–2001 роки); 6) сучасний період розвитку кримінальної відповідальності за погрозу або насильство щодо журналіста (2001 рік – донині). Визначальними для формування цієї класифікації стали прийняття та дія основних нормативно-правових актів, що регулювали підстави, порядок притягнення осіб до відповідальності за погрозу, насильство щодо конкретних осіб, а також стосовно законної професійної діяльності журналістів та осіб, які займалися видавничою діяльністю.
Ключові слова: кримінальна відповідальність; етап; розвиток; періодизація; погроза; насильство; журналіст.
Завантаження
Переглядів анотації: 148 Завантажень PDF: 166
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.