Засади державної політики у сфері безпеки
Анотація
Мета статті – схарактеризувати теоретико-правові засади державної політики у сфері безпеки. Методологічною основою стало використання комплексу методів, що були необхідні для реалізації наукової мети й виконання поставлених завдань, а саме: метод герменевтики, що надав можливість опрацювати тексти нормативних і доктринальних джерел, з’ясувати сутність окремих наукових позицій сучасних авторів; метод абстрагування, використання якого сприяло осмисленню засад державної політики у сфері безпеки. Наукова новизна. У статті визначено засади державної політики у сфері безпеки як наукову категорію. Здійснено диференціацію засад державної політики у сфері безпеки за типологічними групами, серед яких: теоретичні, правові, економічні, політичні й організаційні. Висвітлено сутність типологічних груп засад та їхні основні положення. Висновки. За результатами наукового пошуку було сформульовано низку узагальнень, що полягають у таких положеннях: засади державної політики у сфері безпеки можна тлумачити як основні правила, концептуальні положення, вихідні ідеї, на яких ґрунтується наявна в суспільстві система забезпечення безпеки; критерієм виокремлення типологічних груп засад державної політики у сфері безпеки є їх походження та можливість розподілу, крім зазначеного вище варіанту, на доктринальні й нормативні, що надасть можливість розглянути їх повніше з позицій практичної значущості; у межах кожної групи засад державної політики у сфері безпеки доцільно виокремлювати відповідний зміст, завдяки чому характеризують засадничі положення, висвітлюють способи та форми вияву певної засади, що підвищить ефективність аналітичної діяльності щодо забезпечення безпеки.
Ключові слова: державна політика; засада; безпека; теоретичні засади; правові засади; економічні засади; політичні засади; організаційні засади.
Завантаження
Посилання
Бюджетний кодекс України : Закон України від 8 серп. 2010 р. № 2456-VI. URL: https://kodeksy.com.ua/ byudzhetnij_kodeks_ukraini/statja-7.htm.
Коршунова Н. В. Конституційно-правові засади державної політики України. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2017. № 3 (104). URL: http://elar.naiau.kiev.ua/bitstream/123456789/2403/1/5%20%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE-%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2 %D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%B8%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8.pdf. doi: https://doi.org/10.33941/age-info.com24(5)2018005.
Козюбра М. І. Верховенство права в Україні. 2010. URL: https://npu.edu.ua/media/kunena/ attachments/legacy/files/03.pdf.
Лагодіна В. Національна безпека як зміст і мета державної політики України. Правова інформатика. 2007. № 2 (14). URL: http://ippi.org.ua/sites/default/files/07lvdpu.pdf.
Конституція україни. Науково-практичний коментар / [О. В. Петришин, В. Ф. Погорілко, Д. М. Притика та ін.]. 2003. URL: https://jurisprudence.club/konstitutsionnoe-uchebnik/stattya-lyudina-jiji-jittya-zdorovya-chest-47953.html.
Підзвітність. Матеріали третьої сесії Академії громадянської участі. URL: http://www.slg-coe.org.ua/wp-content/uploads/2015/05/Principle-12.-Accountability.pdf.
Прокопов Д. Є. Громадянське суспільство і держава: правові проблеми демаркації. Громадянське суспільство в Україні: проблеми забезпечення правотворчої діяльності : матеріали Міжнар. конф. (Київ, 7 квіт. 2008 р.). Київ : НДІ приват. права та підприємництва, 2008. 323 с. doi: https://doi.org/10.33663/2524-017x-2019-10-102-107.
Про національну безпеку України : Закон України від 21 черв. 2018 р. № 2469-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19.
Засада. Словник української мови : [сайт]. URL: https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B7% D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%B8. doi: https://doi.org/10.33941/age-info.com24(5)2018005.
Переглядів анотації: 762 Завантажень PDF: 233
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.