Соціальні та юридично-психологічні аспекти домашнього насильства

  • О. Зінсу

    аспірантка відділу докторантури та ад’юнктури Національної академії внутрішніх справ, м. Київ

    https://orcid.org/0000-0003-3801-6203

Анотація

Метою наукової статті є визначення сегментарності та багатовекторності домашнього насильства в різних соціальних категоріях, обґрунтування необхідності викорінення дискримінаційних стереотипних уявлень про моделі поведінки в сім’ї та побуті. Методологія. Методологічну основу статті становить комплексний підхід, що полягав у поєднанні системно-структурного, формально-логічного, порівняльно-правового методів. Теоретичним підґрунтям стали праці вітчизняних та іноземних учених, присвячені різним аспектам домашнього насильства. У процесі дослідження використано діалектичний метод наукового пізнання соціально-правових явищ, що дає змогу об’єктивно визначити закономірності вияву різних аспектів домашнього насильства. Структурно-функціональний метод використано для дослідження зв’язків між елементами насильства в сім’ї та побуті. Формально-юридичний метод надав можливість встановити зв’язки між соціальними ролями й домашнім насильством. Методи теоретичного моделювання застосовано для формування практичних рекомендацій та окреслення перспектив подальших досліджень. Наукова новизна статті полягає у висвітленні соціальних сегментів домашнього насильства, які раніше не було представлено у вітчизняній науковій думці, у контексті сучасних процесів глобалізації, утвердження принципів гендерної рівності, необхідності викорінення дискримінаційних стереотипних поглядів. Публікація є спробою вирізнити сегментарність домашнього насильства як на світовому рівні, так і у вітчизняному соціально-правовому, культурному просторі, що засвідчило складність зв’язків у структурі домашнього насильства. Висновки. Наукова стаття побудована за модульною системою та передбачає висвітлення різних аспектів домашнього насильства. Обрана структура дала змогу послідовно й системно проаналізувати домашнє насильство. Виявлено існування різних соціальних зрізів домашнього насильства. Зазначено, що поряд з ідеями фемінізму стосовно домашнього насильства також розгортається «рух за права чоловіків» у загальному сенсі й стосовно домашнього насильства зокрема. Окреслено особливості виявів домашнього насильства в середовищі ЛГБТ. Зауважено, що будь-яке насильство щодо дитини негативно позначається на розвитку дитячого організму й становленні особистості. Виокремлено «конфлікт лояльності», «теорію прив’язаності», «посттравматичний стрес», «материнський стрес». Розглянуто статуси дитини-кривдника й дитини, постраждалої від домашнього насильства. Проаналізовано погляди вітчизняних учених і дослідників із США, Канади, Австралії, Республіки Франції, Республіки Сенегалу, Республіки Маврикій. Обґрунтовано значення спільної праці наукової спільноти, міжнародних організацій, державних структур щодо розроблення дієвих заходів запобігання, протидії домашньому насильству з метою викорінення дискримінаційних моделей поведінки в сім’ї та побуті залежно від типу правової системи й вектора визначальних положень державної політики у сфері сімейних правовідносин. На підставі отриманих результатів дослідження обґрунтовано та сформульовано висновки й рекомендації, окреслено перспективи подальших досліджень.

Ключові слова: сім’я; дитина; домашнє насильство; правова держава; людиноцентричність; шлюбні стосунки; «Я-концепція»; соціально-правова матриця; соціальна роль; державна політика.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

О. Зінсу

аспірантка відділу докторантури та ад’юнктури Національної академії внутрішніх справ, м. Київ

Посилання

Becker E. Soigner l’enfant confronté à la violence parentale. Perspectives Psy. 2018. Vol. 57. No. 3. P. 194–205. doi: https://doi.org/10.1051/ppsy/2018573194.

Guédeney N., Guédeney A., Rabouam C. Violences conjugales et attachement des jeunes enfants. Perspectives Psy. 2013. Vol. 52. No. 3. P. 222–230. doi: https://doi.org/10.1051/ppsy/2013523222.

Іщенко Т. В. Особа злочинця як елемент криміналістичної характеристики домашнього насильства. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2019. № 3 (112). С. 65–72. URL: https://scientbul.naiau.kiev.ua/index.php/scientbul/article/view/1091. doi: https://doi.org/10.33270/01191123.65.

Казміренко В. О. Вияви домашнього насилля над дітьми. Юридична психологія. 2017. № 1 (20). С. 78–90. URL: https://psychped.naiau.kiev.ua/index.php/psychped/article/view/419.

Лавриненко Н. В. Ґендерні відносини в родині. Основи теорії гендеру : навч. посіб. / редкол.: В. П. Агеєва, В. В. Близнюк, І. О. Головашенко, П. П. Горностай. Київ : К.І.С., 2004. С. 354–382.

Lessard G., Montminy L., Lesieux É., Flynn C., Roy V., Gauthier S., Fortin A. Les violences conjugales, familiales et structurelles: vers une perspective intégrative des savoirs. Conjugal, Domestic, and Structural Violence: Toward an Integrative Perspective of Knowledge. 2015. No. 22. URL: https://id.erudit.org/iderudit/1031116ar. doi: https://doi.org/10.7202/1031116ar.

Les violences conjugales à Dakar / [Mohamed Maniboliot Soumah et al.]. The Pan African Medical Journal. 2015. URL: http://www.panafrican-med-journal.com/content/article/22/182/full.

Paul O., Zaouche Gaudron C. Symptômes de stress post-traumatique chez les enfants exposés à la violence conjugale: Le rôle des conflits de loyauté. Canadian Journal of Behavioural Science. 2017. No. 49 (1). P. 32–40. doi: https://doi.org/10.1037/cbs0000063.

Романенко О. В. Напрями психопрофілактики віктимної поведіки неповнолітніх. Юридична психологія. 2018. № 2 (23). С. 72–82. URL: https://psychped.naiau.kiev.ua/index.php/psychped/article/view/891. doi: https://doi.org/10.33270/03182302.

Про схвалення Концепції Державної соціальної програми запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі на період до 2023 року : розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 жовт. 2018 р. № 728-р. Офіційний вісник України. 2018. № 82. С. 74. Ст. 2726.

Salter M., Robinson K., Ullman Ja. Gay, Bisexual, and Queer Men’s Attitudes and Understandings of Intimate Partner Violence and Sexual Assault. 2020. doi: https://doi.org/10.1177/0886260519898433.

Savard N., Zaouche Gaudron C. Violence conjugale, stress maternel et développement de l’enfant. Canadian Journal of Behavioural Science. 2014. No. 46 (2). P. 216–225. doi: https://doi.org/10.1037/a0030622.

Sousa C., Herrenkohl T., Moylan C. Longitudinal Study on the Effects of Child Abuse and Children’s Exposure to Domestic Violence, Parent-Child Attachments, and Antisocial Behavior in Adolescence. Journal of Interpersonal Violence. 2010. doi: https://doi.org/10.1177/0886260510362883.

Tolman R. M., Rosen D. Domestic violence in the lives of women receiving welfare: Mental health, substance dependence, and economic well-being. First Published February 1, 2001. doi: https://doi.org/10.1177/1077801201007002003.

Verena Tandrayen-Ragoobu. Intimate partner violence and women’s labour force participation in Sub Saharan Africa. Community, Work & Family. 2020. Taylor & Francis. doi: https://doi.org/10.1080/13668803.2018.1540400.

Про охорону дитинства : Закон України від 26 квіт. 2001 р. № 2402-III. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14.

Про запобігання та протидію домашньому насильству : Закон України від 7 груд. 2017 р. № 2229-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19.


Переглядів анотації: 231
Завантажень PDF: 209
Опубліковано
2020-05-29
Як цитувати
[1]
Зінсу , О. 2020. Соціальні та юридично-психологічні аспекти домашнього насильства . Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 114, 1 (Трав 2020), 79-87. DOI:https://doi.org/10.33270/01201141.79.
Розділ
Теоретичні та історичні аспекти правознавства