Правова норма в системі соціального нормотворення: науково-юридична парадигма
Ключові слова:
онтологія права, парадигма, юриспруденція, правоутворення, юридичне нормотворення, наука
Анотація
Проаналізовано зміни вихідних принципів нормотворчої діяльності у праві у зв’язку з переходом філософсько-правової методології від класичної до некласичної та постнекласичної парадигм у юридичній науці. Визначено, що в класичній юридичній науці поняття правової норми встановлює необхідний, закономірний, аналогічний природному, життєвий порядок. З’ясовано, що в некласичній юридичній науці правова норма передбачає діапазон вибору між дозволеним і можливим діянням або бездіяльністю, а також відповідні санкції варіативного характеру залежно від обтяжувальних чи пом’якшувальних обставин учиненого правопорушення. Констатовано, що характерною ознакою постнекласичної юриспруденції є символізація, яка надає можливість у змісті правової норми враховувати динаміку інтересів взаємозв’язку мікро- та макросоціумів й особи.Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Переглядів анотації: 99 Завантажень PDF: 48
Опубліковано
2017-07-31
Як цитувати
[1]
PodikІ. 2017. Правова норма в системі соціального нормотворення: науково-юридична парадигма. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 102, 1 (Лип 2017), 41-52.
Номер
Розділ
Теоретичні та історичні аспекти правознавства
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.