Конституційний статус опозиції та види її участі у виборах

  • В. Нестерович

    доктор юридичних наук, доцент, завідувач кафедри державно-правових дисциплін Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка, м. Сєвєродонецьк

    https://orcid.org/0000-0003-2614-0426

Анотація

Метою статті є визначення конституційного статусу опозиції та видів її участі у виборах. Методологія. Для дослідження проблематики використано компаративний, порівняльно-правовий, системно-структурний, діалектичний та інші наукові методи. Наукова новизна публікації полягає у висвітленні конституційного статусу опозиції та видів її участі у виборах. Констатовано, що в сучасному конституційному досвіді дедалі поширенішим стає закріплення статусу опозиції безпосередньо в конституції держави. Встановлено, що термін «опозиція» використано в тексті конституцій щонайменше 60 держав майже в усіх регіонах світу. Увагу акцентовано на тому, що важливим демократичним стандартом сучасних чесних і конкурентних виборів є повноправна участь у них опозиційних політичних партій та кандидатів. Висновки. Сучасна виборча практика надає можливість виокремити такі види участі опозиції у виборах: 1. За характером участі: а) конструктивна; б) деструктивна. 2. За допущенням опозиції до виборів: а) рівноправна участь; б) дискримінаційна участь; в) недопущення опозиції до виборів. 3. За спеціальним статусом під час виборчого процесу: а) опозиційні партії виокремлено як суб’єкти виборчого процесу; б) парламентська опозиція має квоту щодо призначення чи обрання членів виборчих органів; в) опозиційні партії не мають жодного спеціального статусу під час виборчого процесу. 4. За рівнем консолідації під час участі у виборах: а) консолідована опозиція; б) неконсолідована опозиція. 5. За видом виборів: а) участь опозиції в президентських виборах; б) участь опозиції в парламентських виборах; в) участь опозиції в регіональних виборах; г) участь опозиції в місцевих виборах. 6. За результатами участі у виборах: а) ефективна участь опозиції у виборах; б) неефективна участь опозиції у виборах.

Ключові слова: опозиція; політична партія; кандидат; участь; вибори.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

В. Нестерович

доктор юридичних наук, доцент, завідувач кафедри державно-правових дисциплін Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка, м. Сєвєродонецьк

Посилання

Берназюк І. М. Проблеми законодавчого закріплення конституційно-правового статусу парламентської опозиції в Україні. Держава і право. 2008. Вип. 41. С. 254–261. (Серія «Юридичні і політичні науки»).

Берназюк І. М. Сучасні методи опозиційної діяльності: питання теорії та практики : монографія. Ужгород : Гельветика, 2016. 155 c.

Бондар С. С. Політична опозиція в системі владних відносин України : автореф. дис. … канд. політ. наук : 23.00.02. Дніпропетровськ, 2008. 19 с.

Constitution of Algeria 1989 (reinst. 1996, rev. 2016). Constitute Project. URL: https://www.constituteproject.org/ constitution/Algeria_2016?lang=en.

Constitution of Angola 2010. Constitute Project. URL: https://www.constituteproject.org/ constitution/Angola_2010?lang=en.

Constitution of Argentina 1853 (reinst. 1983, rev. 1994). Constitute Project. URL: https://www.constituteproject.org/ constitution/Argentina_1994?lang=en.

Constitution of Armenia 1995 (rev. 2015). Constitute Project. URL: https://www.constituteproject.org/ constitution/Armenia_2015?lang=en.

Constitution of Bhutan 2008. Constitute Project. URL: https://www.constituteproject.org/constitution/ Bhutan_2008.pdf?lang=en.

Constitution of Burkina Faso 1991 (rev. 2015). Constitute Project. URL: https://www.constituteproject.org/ constitution/Burkina_Faso_2015.pdf?lang=en.

Constitution of Burundi 2018. Constitute Project. URL: https://www.constituteproject.org/constitution/ Burundi_2018?lang=en.

Constitution of Cape Verde 1980 (rev. 1992). Constitute Project. URL: https://www.constituteproject.org/ constitution/Cape_Verde_1992?lang=en.

Constitution of Chad 2018. Constitute Project. URL: https://www.constituteproject.org/constitution/Chad_2018?lang=en.

Constitution of Comoros 2018. Constitute Project. URL: https://www.constituteproject.org/constitution/ Comoros_2018.pdf?lang=en.

Constitution of Ecuador 2008 (rev. 2015). Constitute Project. URL: https://www.constituteproject.org/constitution/ Ecuador_2015?lang=en.

Constitution of Georgia 1995 (rev. 2018). Constitute Project. URL: https://www.constituteproject.org/constitution/ Georgia_2018.pdf?lang=en.

Constitution of Kyrgyzstan 2010 (rev. 2016). Constitute Project. URL: https://www.constituteproject.org/constitution/ Kyrgyz_Republic_2016.pdf?lang=en.

Constitution of Morocco 2011. Constitute Project. URL: https://www.constituteproject.org/constitution/ Morocco_2011.pdf?lang=en.

Constitution of Mozambique 2004 (rev. 2007). Constitute Project. URL: https://www.constituteproject.org/constitution/ Mozambique_2007.pdf?lang=en.

Constitution of Portugal 1976 (rev. 2005). Constitute Project. URL: https://www.constituteproject.org/constitution/ Portugal_2005.pdf?lang=en.

Constitution of Saint Kitts and Nevis 1983. Constitute Project. URL: https://www.constituteproject.org/constitution/ St_Kitts_and_Nevis_1983.pdf?lang=en.

Constitution of Solomon Islands 1978 (rev. 2018). Constitute Project. URL: https://www.constituteproject.org/constitution/ Solomon_Islands_2018.pdf?lang=en.

Constitution of South Africa 1996. Constitute Project. Retrieved from https://www.constituteproject.org/constitution/ South_Africa_2012.pdf?lang=en.

Constitution of Tunisia 2014. Constitute Project. URL: https://www.constituteproject.org/constitution/ Tunisia_2014.pdf?lang=en.

Constitution of Uzbekistan 1992. Constitute Project. URL: https://www.constituteproject.org/constitution/ Uzbekistan_2011.pdf?lang=en.

Constitution of Zambia 1991 (rev. 2016). Constitute Project. URL: https://www.constituteproject.org/constitution/ Zambia_2016.pdf?lang=en.

Electoral Code of the Republic of Albania of 2008. OSCE. URL: https://www.osce.org/albania/159501?download=true.

Electoral Code of the Republic of North Macedonia of 2006. IFES. URL: https://www.ifes.org/sites/default/files/ electoral_code_of_the_republic_of_north_macedonia_february_2019_english.pdf.

Political parties and legislative party switching / W. Heller, C. Mershon (Eds.). Springer, 2009.

Кукуруз О. В. Політична опозиція в Україні та Польщі: порівняльний аналіз. Київ : Наук. думка, 2010. 197 с.

Мохончук Б. С., Чиріна В. Л. Питання реалізації активного виборчого права внутрішньо переміщеними особами в Україні. Форум Права. 2018. № 2. С. 81–89. doi: http://doi.org/10.5281/zenodo.1286091.

Нестерович В. Поняття виборчої системи та її основні розуміння в конституційному праві. Публічне право. 2019. № 1. С. 18–25.

Нестерович В. Ф. Поняття та види джерел виборчого права України. Експерт: Парадигми юридичних наук і державного управління. 2019. № 2. С. 39–58. URL: http://maup.com.ua/assets/files/expert/4/3.pdf. doi: https://doi.org/10.32689/2617-9660-2019-4-2-39-58.

Нестерович В. Ф. Виборча кампанія: словник сленгових термінів та виразів. Київ : Ліра-К, 2020. 648 с.

O’brien D. Z., Shomer Y. A Cross‐National Analysis of Party Switching. Legislative Studies Quarterly. 2013. Vol. 38 (1). P. 111–141.

Пономарьова Г. П., Матвейчук А. В., Матвейчук А. В. Виборчі системи для проведення місцевих виборів: досвід країн Вишеградської групи. Форум Права. 2018. № 2. С. 115–123. doi: http://doi.org/10.5281/zenodo.1288927.

Ravishankar N. The cost of ruling: Anti-incumbency in elections. Economic and Political Weekly. 2009. Р. 92–98.

Рудич Ф. Політична влада і опозиція в Україні: методологічний контекст. Віче. 2013. № 17. С. 18–21.

Саркісян В. Типологія громадського контролю за виборами в сучасному конституційно-правовому вимірі. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2020. № 1 (114). С. 120–127. URL: http://elar.naiau.kiev.ua/bitstream/123456789/17470/1/%d0%9d%d0%92%201%2820%29_p120-127.pdf. doi: https://doi.org/10.33270/01201141.120.

Совгиря О. В. Правовий статус парламентської опозиції (порівняльно-правовий аналіз) : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.02. Київ, 2005. 21 с.

Совгиря О. В. Правовий статус парламентської опозиції : навч. посіб. Київ : Центр навч. літ., 2006. 262 с.

Ткаченко Т. Опозиція як політичний інститут і форма суспільного протесту. Політичний менеджмент. 2007. № 5. С. 40–45.

Цимбалюк Д. І. Дослідження інституту опозиції в сучасній Україні. Вісник Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». 2013. № 4 (18). С. 111–121.

Venice Commission. Code of Good Practice in the Field of Political Parties (CDLAD (2009) 002).

Веніславський Ф. В. Конституційні основи взаємовідносин законодавчої та виконавчої влади в Україні : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.02. Харків, 2000. 22 c.

Зарецька І. В. Парламентська опозиція як чинник функціонування сучасної демократії : автореф. дис. … канд. політ. наук : 23.00.02. Київ, 2007. 17 с.


Переглядів анотації: 4345
Завантажень PDF: 236
Опубліковано
2020-09-01
Як цитувати
[1]
Нестерович , В. 2020. Конституційний статус опозиції та види її участі у виборах. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 115, 2 (Вер 2020), 75-85. DOI:https://doi.org/10.33270/01201152.75.
Розділ
Теоретичні та історичні аспекти правознавства