Використання методів кримінального аналізу під час оперативного провадження та досудового розслідування
Анотація
Мета статті полягає в розробленні й оприлюдненні рекомендацій використання методів кримінального аналізу під час оперативного провадження та досудового розслідування оперативних і слідчих підрозділів Національної поліції. Методологія. З огляду на поставлену мету, специфіку об’єкта та предмета дослідження обрано методологічний інструментарій. Методологічну основу статті становить діалектичний підхід до аналізу використання кримінального аналізу в діяльності оперативних і слідчих підрозділів. Під час дослідження використано систему методів наукового пізнання: формальної логіки (абстрагування, аналогія, дедукція, індукція, синтез) для детального з’ясування змісту розглядуваних питань; емпіричний – під час проведення експериментального дослідження й інтерв’ювання експертів; метод системного аналізу – для визначення напрямів запровадження інноваційних підходів до розв’язання проблеми; теоретичний – під час вивчення наукової та навчально-методичної літератури; моделювання – у процесі дослідження визначених об’єктів за допомогою моделювання їхніх окремих ознак. Наукова новизна зумовлена необхідністю вдосконалення наявних форм використання методів кримінального аналізу під час оперативного та кримінального провадження. Розроблено алгоритм здійснення аналізу інформації про зв’язок, який проводять працівники оперативних підрозділів за запитами слідчих (детективів) Національної поліції України. Висновки. Запропоновано внести зміни до Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», зокрема пункт 4 частини першої статті 8 доповнити положенням такого змісту: з метою виконання завдань оперативно-розшукової діяльності отримання інформації, яка знаходиться в операторів і провайдерів телекомунікацій, про зв’язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, зокрема отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо, здійснюють згідно з положеннями статей 159–166 Кримінального процесуального кодексу України відповідно до особливостей, установлених частиною другою статті 8 цього Закону. Одержані результати дослідження можуть бути використані вченими для подальших наукових розробок у цій сфері, а також працівниками правоохоронних органів у запобіганні кримінальним правопорушенням.
Ключові слова: аналіз інформації; зв’язок; оперативний підрозділ; оперативне провадження; кримінальний аналіз; оперативно-розшукові заходи; негласні слідчі (розшукові) дії.
Завантаження
Посилання
Білоус Р. В. Кримінальний аналіз в діяльності правоохоронних органів України. Удосконалення механізму правового регулювання суспільних відносин з урахуванням зарубіжного досвіду : зб. матеріалів Міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 1 черв. 2020 р.) / відп. ред. О. Ю. Бусол. Київ : Ліра-К, 2020. С. 20–22.
Фаріон О. Б. Метод стратегічного кримінального аналізу загроз прикордоній безпеці України. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. 2021. № 83 (2). С. 223–241. (Серія «Військові та технічні науки»). doi: https://doi.org/10.32453/3.v83i2.569.
Калиновський О. В., Школьніков В. І. Використання методу кримінального аналізу для протидії організованій злочинності. Часопис Київського університету права. 2017. № 1. С. 300–303.
Основи кримінального аналізу : посібник / [О. Є. Користін, С. В. Албул, А. В. Холостенко та ін.]. Одеса : ОДУВС, 2016. 112 с.
Тактичний кримінальний аналіз: теорія та практика : навч. посіб. / [О. Є. Користін, Н. П. Свиридюк, О. М. Цільмак та ін.]. Одеса : РВВ ОДУВС, 2019. 216 с.
Кримінальний процесуальний кодекс України : Закон України від 13 квіт. 2012 р. № 4651-VI. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17.
Кузнєцов М. В., Василинчук В. І. Правові аспекти використання методів кримінального аналізу оперативними підрозділами Національної поліції України під час тимчасового доступу до інформації про зв’язок. Використання досягнень сучасної науки й техніки в розкритті злочинів : матеріали міжвідом. наук.-практ. круглого столу (Київ, 25 лют. 2021 р.) / [редкол.: В. В. Чернєй, С. Д. Гусарєв, С. С. Чернявський та ін.]. Київ : Нац. акад. внутр. справ, 2021. С. 21–26. URL: http://elar.naiau.kiev.ua/jspui/bitstream/123456789/18320/1/%d 0%92%d0%b8%d0%ba%d0%be%d1%80%d0%b8%d1%81%d1%82%d0%b0%d0%bd%d0%bd%d1%8f%20%d0%b4%d0%be%d1%81%d1%8f%d0%b3%d0%bd%d0%b5%d0%bd%d1%8c%20%2025.02.2021.pdf.
Одерій О. В. Відкриття кримінального провадження (окремий аспект). Наукові праці Національного університету «Одеська юридична академія». 2017. Т. 19. C. 259–266. doi: https://doi.org/10.32837/npnuola.v19i0.508.
Про оперативно-розшукову діяльність : проект Закону України від 2 верес. 2019 р. № 1229. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=66597.
Саковський А. А. Оперативно-розшукове документування як пошуково-пізнавальний процес і складник оперативно-розшукової діяльності. Підприємництво господарство і право. 2020. № 7. С. 371–377. doi: https://doi.org/10.32849/2663-5313/2020.7.63.
Стащак А. Ю. Наступальність у контексті принципів оперативно-розшукової діяльності. Юридичний бюлетень. 2019. Вип. 11. Ч. 2. С. 284–289. doi: https://doi.org/10.32850/2414-4207.2019.11-2.37.
Цигикал П. Кримінальний аналіз як елемент системи інформаційного забезпечення оперативно-розшукової діяльності. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. 2017. № 2. С. 234–240. (Серія «Військові та технічні науки»).
Про оперативно-розшукову діяльність : Закон України від 18 лют. 1992 р. № 2135-XII. URL: http://portal.rada.gov.ua/laws/show/3341-12.
Переглядів анотації: 1130 Завантажень PDF: 1574
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.