Державна політика забезпечення прав людини у сфері національної безпеки в умовах цифровізації
Анотація
Мета статті – на підставі дослідження наукових поглядів, нормативних документів у сфері національної безпеки, забезпечення прав людини, а також цифровізації країни визначити основні напрями державної політики забезпечення прав людини у сфері національної безпеки в умовах цифровізації. Для реалізації цієї мети поставлено такі завдання: навести аргументи щодо актуальності обраної теми для дослідження; схарактеризувати зміст визначених напрямів; обґрунтувати важливість забезпечення державної безпеки та прав людини в умовах цифровізації; визначити взаємозв’язок інформаційної та кібернетичної безпеки на декількох рівнях – безпека особи, суспільства й держави. Методологічне підґрунтя наукової статті становить цілісна й узгоджена система методів, що дала змогу належно проаналізувати предмет дослідження, зокрема використано наукові методи аналізу, синтезу, індукції та дедукції. Теоретичним підґрунтям цієї публікації стали праці вітчизняних вчених стосовно забезпечення прав людини у сфері національної безпеки в умовах розвитку цифровізації, а також виступи державних посадових осіб на спеціальних заходах, присвячених обраній тематиці. Наукова новизна публікації полягає в тому, що на підставі здійсненого аналізу ми виокремили два напрями забезпечення прав людини у сфері національної безпеки в умовах розвитку цифровізації: 1) забезпечення інформаційної безпеки як складової національної безпеки в умовах цифровізації; 2) впровадження цифрової трансформації Збройних сил і забезпечення інформаційної безпеки. Водночас обґрунтовано, що таких напрямів можна визначити більше, однак, з огляду на обмежений обсяг дослідження, інші напрями стануть предметом подальших наукових пошуків. Висновки. Доведено, що інформаційну безпеку слід розглядати одночасно з кібернетичною. Їх симбіоз може бути представлено на трьох рівнях: безпека держави, безпека суспільства, безпека особи. У статті акцентовано, що слід поставити на найвищий щабель інформаційну й кібернетичну безпеку особи: її забезпечення стане підґрунтям для інформаційної безпеки суспільства та держави загалом. Обґрунтовано, що забезпечення кібербезпеки переходить на новий рівень – загальнодержавний, а також із цивільної сфери – в оборонну.
Ключові слова: цифровізація; забезпечення прав людини; національна безпека; кібернетична безпека; кібератака; безпека й оборона; агресія.
Завантаження
Посилання
Безпека країни. Всеукраїнський Форум: Україна 30 : [вебсайт]. URL: https://ukraine30.com/national_security.
Бугуцький П. П. Теоретичні основи становлення і розвитку права національної безпеки України : автореф.
дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.01. Київ, 2020. 40 с.
Доронін І. М. Цифровий розвиток та національна безпека у контексті правових проблем. Інформація і право. 2019. № 1 (28). С. 29–36. doi: https://doi.org/10.37750/2616-6798.2019.1(28).221305.
Доронін І. М. Національна безпека України в інформаційну епоху: теоретико-правове дослідження : автореф. дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.01. Київ, 2020. 39 с.
Досенко С. Д., Шевченко Т. О. Права та свободи людини і громадянина як елемент системи забезпечення національної безпеки. Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. 2021. № 29.
С. 127–133. doi: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.563641.
Дроботов С. А. Конституційно-правове забезпечення національної безпеки в україні. Science Rise: Juridical Science. 2020. № 2 (12). С. 24–29. doi: https://doi.org/10.15587/2523-4153.2020.210858.
Федоров М. Україна – перша держава світу, в якій цифрові паспорти у смартфоні стали повними юридичними аналогами звичайних документів. URL: https://thedigital.gov.ua/news/mikhaylo-fedorov-ukraina-persha-derzhava-svitu-v-yakiy-tsifrovi-pasporti-u-smartfoni-stali-povnimi-yuridichnimi-analogami-zvichaynikh-dokumentiv.
Інформація щодо витоку персональних даних громадян із цифрового державного сервісу додатку «Дія» не підтвердилася. Урядовий портал : [вебпортал]. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/informaciya-shchodo-vitoku-personalnih-danih-gromadyan-iz-cifrovogo-derzhavnogo-servisu-dodatku-diya-ne-pidtverdilasya-nacpoliciya.
Конституція України : Закон України від 28 черв. 19996 р. № 254к/96-ВР. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.
Кубецька О., Остапенко Т., Палешко Я. Умови забезпечення національної безпеки держави. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2020. № 2. С. 321–327. doi: https://doi.org/10.31733/2078-3566-2020-2-321-327.
Про кібернетичну безпеку України : проект Закону України від 4 черв. 2013 р. № 2207а. URL: https://ips.ligazakon.net/document/JG1PBA0A.
Пищуліна О. Цифрова економіка: тренди, ризики та соціальні детермінанти. Київ : Заповіт, 2020. 274 с. URL: https://razumkov.org.ua/uploads/article/2020_digitalization.pdf.
Смолянюк В. Ф. Системні засади національної безпеки України. Вісник Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». 2018. № 2 (37). С. 107–126.
У 2017 році «Укрпошта» зазнала 100-мільйонних збитків через вірус Petya. Економічна правда : [вебсайт]. URL: https://www.epravda.com.ua/news/2018/04/24/636312/.
Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 серпня 2021 року «Про Стратегічний оборонний бюлетень України» : Указ Президента України від 17 верес. 2021 р. № 473/2021. URL: https://www.president.gov.ua/documents/4732021-40121.
Володимир Зеленський відкрив Всеукраїнський Форум «Україна 30. Безпека країни». Всеукраїнський Форум: Україна 30 : [вебсайт]. URL: https://drive.google.com/drive/u/1/folders/14shchqt3g6PfIUIvWhzCi9FmULvwIWw8.
Як Україна протидіє дезінформації: підсумки третьої сесії Всеукраїнського Форуму «Україна 30. Безпека країни». Всеукраїнський Форум: Україна 30 : [вебсайт]. URL: https://docs.google.com/document/d/ 100og15keak3HWfGAiNA2egRXU3R16xpjxsn6eKmQIN8/edit.
Про національну безпеку України : Закон України від 21 черв. 2018 р. № 2469-VIII. Офіційний вісник України. 2018. № 31. Ст. 241.
Збитки від атаки вірусу Petya. A у світі сягають 8 мільярдів доларів – експерт. UNIAN : [вебсайт]. URL: https://www.unian.ua/science/2003241-zbitki-vid-ataki-virusu-petyaa-syagayut-8-milyardiv-dolariv-ekspert.html.
Переглядів анотації: 248 Завантажень PDF: 43
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
