Забезпечення судом у кримінальному процесі права потерпілого на відшкодування шкоди, завданої правопорушенням
Анотація
Розглянуто низку актуальних питань, що стосуються правового регулювання та регламенту відшкодування шкоди потерпілому від правопорушення, яка одночасно знаходиться як у площині кримінального процесуального законодавства, так й окремих правових норм цивільного процесуального закону. Проаналізовано процесуальний порядок участі потерпілого в межах розгляду судом кримінального провадження за умови ініціювання останнім процедури стягнення на його користь збитків, завданих злочином, зокрема збитків нематеріального характеру. Увагу акцентовано на забезпеченні права потерпілого на погашення всіх завданих йому збитків через створення стосовно нього шкідливих умов унаслідок протиправних дій, що є одним із важливих елементів конституційно визначеного обов’язку держави щодо утвердження та забезпечення прав і свобод людини. Критично розглянуто відповідні процесуальні положення законодавства стосовно безпосередньої можливості участі потерпілого як цивільного позивача в кримінальному процесі, зокрема наявність умов фінансового характеру (обов’язок сплати судового збору у визначеному законом випадку), співвідношення таких обставин із загальним принципом справедливості та доступу до правосуддя. Проаналізовано аспекти проблематики захисту прав і законних інтересів потерпілих від злочинів, які є предметом дослідження і в науковій літературі. Запропоновано механізми, які мають забезпечити створення наближених до ідеальних умов для формування довіри населення стосовно того, що порушене право буде відновлене без процедурних зволікань.
Завантаження
Переглядів анотації: 104 Завантажень PDF: 117
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.