Роль прокурора в організації процесуального керівництва в кримінальних провадженнях щодо неосудних й обмежено осудних осіб
Анотація
Досліджено законодавчі новели та проблемні практичні аспекти процесуальної діяльності прокурора під час затримання, повідомлення про підозру, обрання запобіжних заходів і підтримання публічного обвинувачення в суді у кримінальних провадженнях, пов’язаних із застосуванням примусових заходів медичного характеру. Актуальність обраної теми зумовлена зростанням питомої ваги кримінальних правопорушень, учинених неосудними чи обмежено осудними особами, зокрема неповнолітніми. Висвітлено сучасний стан досліджень й актуальні зміни законодавства у сфері процесуальної діяльності прокурора як гаранта дотримання прав і свобод зазначеної категорії осіб і як ключової фігури в організації та процесуальному керівництві досудовим розслідуванням, підтриманні публічного обвинувачення в кримінальних провадженнях стосовно злочинів, учинених неосудними особами, щодо яких вирішують питання про застосування примусових заходів медичного характеру. Здійснено порівняльний аналіз норм кримінального процесуального законодавства в контексті набуття чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання психіатричної допомоги» 10 червня 2018 року. Автор дійшов висновку, що ці законодавчі зміни покликані позбавити психіатричну службу каральної функції, нададуть можливість розмежувати пацієнтів із психічними розладами й осіб, щодо яких застосовано примусові заходи медичного характеру, лібералізують порядок зміни, продовження та припинення застосування примусових заходів медичного характеру. Порушені в статті питання потребують додаткового дослідження й аналізу в науковій літературі, оскільки практичні аспекти застосування цих змін ще не опрацьовані на належному рівні.
Завантаження
Переглядів анотації: 178 Завантажень PDF: 64
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
