Участь громадян у запобіганні злочинам: міжнародний досвід
Анотація
Проаналізовано питання участі громадян у запобіганні злочинам, що є невід’ємною складовою дієвої державної системи протидії злочинності та передумовою її ефективного функціонування. Аспекти участі громадян і соціального середовища в руйнівному впливі на злочинність досліджували такі вчені, як Я. Гілінський, В. Голіна, І. Даньшин, О. Джужа, А. Закалюк, А. Зелінський, О. Ігнатов, С. Іншаков, Р. Кларк, М. Колодяжний, В. Квашис, О. Литвинов, В. Лунєєв, В. Шакун, О. Шостко, Е. Шур, В. Фокс. Водночас питання законодавчого врегулювання участі громадян у запобіганні злочинам потребують доопрацювання й удосконалення, що актуалізує обрану тему дослідження. Метою цієї статті є аналіз засад залучення державою громадян і соціального середовища до впливу на злочинність, важливої ролі громадськості в реалізації стратегії запобігання злочинам; окреслення шляхів удосконалення нормативно-правової бази у сфері участі громадян у запобіганні злочинам, забезпеченні публічної безпеки й охорони громадського порядку, безпеки дорожнього руху, в інших сферах соціального середовища на підставі взаємодії з працівниками правоохоронних органів, зокрема Національної поліції.
Завантаження
Переглядів анотації: 106 Завантажень PDF: 105
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
