Принцип комплементарності як конституційно-правова засада імплементації Римського статуту Міжнародного кримінального суду в національне законодавство України
Анотація
Досліджено питання визнання державами принципу комплементарності як «перешкоди» для ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду на конституційному рівні. Проаналізовано наявність обʼєктивних підстав нератифікації Римського статуту Україною, а саме проблему сумісності принципу комплементарності з конституційною нормою – ст. 124 Конституції України. Зʼясовано наслідки визнання державами-учасницями та неучасницями Римського статуту принципу комплементарності, які полягають у поширенні юрисдикції Міжнародного кримінального суду, що має бути закріплено
на конституційному рівні. Схарактеризовано поняття юрисдикції та прийнятності в межах компетенції Міжнародного кримінального суду та їх особливості, які впливають на принцип комплементарності. Розглянуто ст. 17 Римського статуту Міжнародного кримінального суду як основоположну для поширення юрисдикції Міжнародного кримінального суду у взаємозв’язку з принципом комплементарності та, як наслідок, прийняття його державами-учасницями на конституційному рівні. Висновок. Визнання принципу комплементарності є проблемою, яку мають розв’язати на конституційному рівні держави, що прагнуть ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду шляхом закріплення та визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду в конституціях.
Завантаження
Переглядів анотації: 709 Завантажень PDF: 914
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.