Конституційно-правові засади розвитку інформаційного суспільства в Україні

Анотація

Проаналізовано конституційно-правові засади становлення та розвитку інформаційного суспільства. Висвітлено погляди науковців щодо сутності цієї категорії, її співвідношення з національним інформаційним простором, глобальним інформаційним простором, інформаційною цивілізацією. Констатовано наявність об’єктивних умов чи підстав існування інформаційного суспільства (організаційних, економічних, технологічних, правових). Останні охоплюють закони й інші нормативно-правові акти, що регламентують права людини на інформацію, доступ до публічної інформації, інформаційних ресурсів, технологій, телекомунікацій, захист інтелектуальної власності, недоторканність особистого життя, свободу слова, інформаційну безпеку тощо. Безпосередньо в тексті Конституції України про інформаційне суспільство майже не йдеться. Натомість, відповідно до ст. 17 Основного Закону, «захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу». Згідно з іншими положеннями Конституції України (ст. 32, 34, 50), кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати й поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на власний вибір; не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Проаналізовано норми національного законодавства, що закріплюють і деталізують конституційні положення в цій сфері. Неоднозначним є питання відповідності конституційно-правового забезпечення інформаційного суспільства чинним міжнародно-правовим стандартам, зобов’язанням України в цій сфері. Вивчення конституційно-правових засад інформаційного суспільства в Україні демонструє їх вузьке розуміння, обмежене рамками прав і свобод, що реалізується через засоби масової інформації, відкритість органів влади, доступ до публічної інформації. Лише протягом останніх років законодавці почали приділяти увагу інформаційній безпеці, кібербезпеці. В умовах сьогодення варто акцентувати на державній інформаційній політиці, інформаційному суверенітеті, національному інформаційному просторі, національному інформаційному правопорядку. Ці категорії також потребують належного конституційно-правового забезпечення.