Проблеми управління майном територіальної громади

Анотація

Сучасний стан правового регулювання відносин комунальної власності, насамперед у частині її управління органами місцевого самоврядування, потребує негайного правового вдосконалення. Постійні зміни та доповнення чинного законодавства, невиконання конституційних норм щодо права комунальної власності територіальної громади та створення органів місцевого самоврядування, хаотична корупційна приватизація призвели до того, що проблема сягнула загальнонаціонального рівня. Метою статті є висвітлення проблемних аспектів інститутів права комунальної власності, які регулюють майнові відносини між територіальною громадою та органами місцевого самоврядування, встановлюють належність матеріальних благ власникові – територіальній громаді; констатують підстави й умови передачі права комунальної власності від територіальної громади до органів місцевого самоврядування; визначають обсяг повноважень органів місцевого самоврядування з володіння, користування та розпорядження матеріальними благами. Констатовано, що відносини між територіальною громадою та органами місцевого самоврядування, які формуються в процесі управління комунальною власністю в Україні, недостатньо розвинені, оскільки територіальні громади сіл, селищ, міст, районів у містах фактично позбавлені права участі в управлінні майном комунальної власності. Така тенденція зберігатиметься доти, доки члени територіальної громади не усвідомлять, що вони є власниками майна й управляють ним безпосередньо або через створені для цього органи. З огляду на це доцільно унормувати поняття «власність територіальної громади», зокрема визначити його як майно громади, яке використовують для забезпечення життєдіяльності громади села, селища, міста, районів у містах, а також визнати єдиним суб’єктом управління майном територіальну громаду. Встановлено, що тлумачення категорії «власність територіальної громади» більше відповідає визначенню первинного територіального утворення – територіальної громади: у ст. 143 Конституції України, ч. 2 ст. 327 Цивільного кодексу України чітко закріплено, що територіальні громади села, селища, міста можуть безпосередньо або через утворені ними органи управляти майном, що є в комунальній власності, тобто у власності територіальної громади.