Мета створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань та участі в них

Анотація

Метою статті є дослідження проблемних питань визнання мети як ознаки суб’єктивної сторони створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань та участі в них, зокрема повʼязаних із: 1) встановленням її виду на підставі тлумачення норм Кримінального кодексу України, а також вивчення судової практики; 2) її впливом на кваліфікацію випадків створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань у межах ст. 260 Кримінального кодексу України, а також за сукупністю злочинів, передбачених іншими статтями цього Кодексу; 3) обранням оптимальної форми її закріплення в Кримінальному кодексі України. Дослідження ґрунтується на наукових працях Т. А. Бекботової, Ю. С. Бірюкова, А. А. Вознюка, В. А. Конарева, М. Й. Коржанського, В. А. Робака, В. П. Тихого, І. С. Шапкіна та інших учених, аналізі положень Кримінального кодексу України та судових вироків. Для вивчення окресленої проблематики використано методи аналізу, синтезу, порівняння, індукції, дедукції та вивчення документів. За результатами дослідження встановлено, що мета не передбаченого законом воєнізованого або збройного формування, з огляду на буквальне тлумачення ст. 260 Кримінального кодексу України, може бути різною – злочинною (негативною) чи незлочинною (позитивною чи суспільно корисною). Запропоновано уточнити мету не передбаченого законом воєнізованого або збройного формування, додавши в диспозицію ст. 260 Кримінального кодексу України або у визначення цих злочинних об’єднань вказівку на те, що вони не мають на меті вчинення злочинів. Водночас констатовано, що кримінально-правова оцінка позитивної мети не передбаченого законом воєнізованого або збройного формування має передбачати диференційований підхід. Доведено, що створення таких злочинних об’єднань з метою захисту державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності й недоторканності України за певних умов варто визнавати обставиною, що виключає злочинність діяння, – спеціальним видом необхідної оборони.