Припинення права на аліменти на дитину у звʼязку з переданням права власності на земельну ділянку: проблеми теорії та практики
Анотація
Розглянуто правові аспекти припинення права на аліменти для дитини у звʼязку з переданням права власності на земельну ділянку. Доведено, що для застосування ст. 190 Сімейного кодексу України потрібно враховувати не лише сімейне та цивільне законодавство, адже йдеться про спеціальний обʼєкт, а саме земельну ділянку, а також обʼєкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни призначення. За таких обставин необхідно застосувати Земельний кодекс України, який визначає особливості земельної ділянки, використовуваної взамін аліментного зобовʼязання. Обґрунтовано, що земельна ділянка, яку передають у власність дитини взамін аліментного зобовʼязання, повинна відповідати таким вимогам: по-перше, знаходитися в приватній власності фізичної особи, яка має намір передати земельну ділянку взамін аліментного зобовʼязання; по-друге, земельна ділянка повинна мати кадастровий номер, що, згідно зі ст. 120 Земельного кодексу України, є істотною умовою для укладення договорів з відчуження землі; по-третє, щодо земельної ділянки має бути встановлена інформація про наявні обмеження в її використанні й обтяження прав на неї; по-четверте, необхідно мати інформацію про «придатність» земельної ділянки; по-пʼяте, обовʼязковою є наявність грошової оцінки земельної ділянки. Схарактеризовано порядок укладення та реалізацію договору про припинення права на аліменти на дитину у звʼязку з отриманням права власності на землю. Зазначено, що укладання такого договору можна вважати ризиковим через практичну складність визначення співвідношення вартості земельної ділянки та загальної суми аліментів на дитину, право на отримання яких припиняється у звʼязку з укладенням такого договору. За результатами аналізу автор доводить, що практичні проблеми, які виникають під час укладення договору припинення права на аліменти для дитини у звʼязку з переданням права власності на нерухоме майно (земельну ділянку), обумовлені недоліками законодавства України, тому пропонує шляхи їх подолання.
Завантаження
Переглядів анотації: 104 Завантажень PDF: 132
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.