Плюралізм інтерпретацій поняття безпеки в соціально-гуманітарних науках
Анотація
Розглянуто варіанти інтерпретацій поняття безпеки в таких соціально-гуманітарних науках, як соціологічні, політичні, економічні, психологічні та деяких інших, здійснено їх порівняльний аналіз, на підставі чого виявлено загальне та відмінне між ними, зʼясовано причини і фактори, що зумовлюють доцільність як загального, так й особливого для споріднених наук та своєрідного для кожної з них. Визначено, що плюралізм інтерпретацій поняття безпеки в соціально-гуманітарних науках зумовлений: обʼєктивною складністю безпеки як феномену дійсності; її звʼязками з різними природничими, технічними, соціальними явищами та процесами; особливостями осмислення поняття «безпека» в різних соціально-гуманітарних науках; проблемами формування як міждисциплінарного його визначення, так і загального тлумачення в межах окремих наук. У сфері соціологічних наук більшість учених тяжіє до інтерпретації соціальної безпеки в контексті розвитку і стабільності соціального життя. Підґрунтям для конкретних дефініцій соціальної безпеки є такі варіанти трактування безпеки, як властивість, стан, діяльність, захищеність тощо. На відміну від соціологічних наук, для політології переважно притаманно не формування загальнополітологічного поняття політичної безпеки, а осмислення політичних аспектів безпекових проблем різних внутрішніх і зовнішніх сфер суспільного життя України, інших держав, міжнародних та європейських інституцій. В економічних науках загальне поняття «економічна безпека» також сформовано на підставі міждисциплінарних визначень безпеки, адаптованих до особливостей як економічної сфери суспільного життя, так і власне економічної науки. У статті окреслено основні напрями досліджень у науках державного управління, національної безпеки тощо.
Завантаження
Переглядів анотації: 110 Завантажень PDF: 44
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.