Імплементація в законодавство України міжнародно-правових норм ООН та ЮНЕСКО щодо охорони культурної спадщини
Анотація
Мета статті – проаналізувати основні міжнародно-правові пам’яткоохоронні акти Організації Об’єднаних Націй та ЮНЕСКО й імплементацію їхніх норм у законодавство України в контексті сучасних викликів і загроз національній культурній спадщині. Методологія дослідження ґрунтується на системі теоретичних принципів (системності, історизму, об’єктивності тощо), логічних прийомів (аналіз і синтез, індукція та дедукція, аналогія, гіпотеза тощо) та конкретних засобів дослідження, що дали змогу висвітлити процес імплементації міжнародно-правових норм у законодавство України в контексті сучасних викликів і загроз національній культурній спадщині. Наукова новизна статті полягає в здійсненні аналізу міжнародно-правових норм Організації Об’єднаних Націй та ЮНЕСКО щодо захисту культурних цінностей і відповідності національного законодавства України цим нормам, а також тим викликам і загрозам, які постали перед державою та її культурними цінностями після окупації Російською Федерацією Автономної Республіки Крим і початку збройного конфлікту на Донбасі. Висновки. Україна активно співпрацює з Організацією Об’єднаних Націй та ЮНЕСКО у сфері захисту культурних цінностей та є учасницею основних міжнародних конвенцій, прийнятих цими організаціями. Застосовуючи зазначені норми лише протягом останніх кількох років вдалося повернути частину викрадених з українських музеїв об’єктів культурної спадщини, а також повернути такі об’єкти, виявлені українськими правоохоронцями, державам-власницям. Відповідно до норм міжнародного законодавства, Україна також провадить судові процеси стосовно повернення до нашої держави культурних цінностей, які було вивезено на експонування за кордон з Автономної Республіки Крим до 2014 року, протидіє спробам Російської Федерації заволодіти об’єктами культурної спадщини в окупованій Автономній Республіці Крим тощо. Водночас українське законодавство потребує подальших змін у зв’язку з удосконаленням міжнародного права охорони культурної спадщини та з метою протидії руйнуванню, викраденням і знищенню об’єктів культурної спадщини в окупованій Автономній Республіці Крим та зоні збройного конфлікту на Донбасі.
Ключові слова: Організація Об’єднаних Націй; ЮНЕСКО; Україна; міжнародне право; конвенція; законодавство; культурна спадщина.
Завантаження
Посилання
Акуленко В. І. Міжнародне право охорони культурних цінностей та його імплементація у внутрішньому праві України. Київ : Юстініан, 2013. 608 с.
Александров Е. Международно-правовая защита культурных ценностей и объектов. София : София Пресс, 1978. 143 с.
Charter of the United Nations. 1945. URL: https://www.un.org/en/charter-united-nations.
Convention Concerning the Protection of the World Cultural and Natural Heritage. UNESCO. November 16, 1972. URL: https://whc.unesco.org/en/conventiontext.
Convention for the Safeguarding of the Intangible Cultural Heritage. UNESCO, Paris, October 17, 2003. URL: https://ich.unesco.org/en/convention.
Convention on the Means of Prohibiting and Preventing the Illicit Import, Export and Transfer of Ownership of Cultural Property. Paris, November 14, 1970. URL: http://portal.unesco.org/en/ev.php-URL_ID=13039& URL_DO=DO_TOPIC&URL_SECTION=201.html.
Convention on the Protection and Promotion of the Diversity of Cultural Expressions. Paris, October 20, 2005. URL: http://portal.unesco.org/en/ev.php-URL_ID=31038&URL_DO=DO_TOPIC&URL_SECTION=201.html.
Convention on the Protection of the Underwater Cultural Heritage. UNESCO, Paris, November 2, 2001. URL: https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000126065.
Елементи української культури у Репрезентативному списку нематеріальної культурної спадщини людства.
Forrest C. International Law and the Protection of Cultural Heritage. Routledge, 2012. 480 р. doi: https://doi.org/10.4324/9780203865194.
Каминская Н. В. Влияние глобализационных тенденций на становление региональных правовых систем. Международное право. 2014. № 2. С. 20‒33. URL: http://e-notabene.ru/wl/article.10941.html. doi: 10.7256/2306-899.2014.2.10941.
Мельничук О. І. Міжнародно-правовий статус всесвітньої культурної і природної спадщини. Київ : Наук. думка, 2008. 285 с.
Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права : міжнар док. від 16 груд. 1966 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_042.
Мищак І. М. Деякі питання удосконалення контрольної функції парламенту. Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. 2010. № 3. С. 37–43. doi: https://doi.org/10.32886/instzak.2010.03.08.
Мищак І. М. Законодавче забезпечення охорони культурної спадщини та шляхи його вдосконалення в Україні. Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. 2013. № 3. С. 31–37. doi: https://doi.org/10.32886/instzak.2013.03.06.
Нематеріальна культурна спадщина України. 2020. URL: http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/ publish/article?art_id=245154362&cat_id=245154164.
Німеччина повернула Україні картину, вивезену під час Другої світової. Історична правда. 2018. 29 листопада. URL: https://www.istpravda.com.ua/short/2018/11/29/153337.
O’Keefe P. J., Prott L. V. Cultural heritage conventions and other instruments: а compendium with commentaries. Crickadarn, UK : Institute of Art and Law, 2011. 343 р.
Об’єкти світової спадщини ЮНЕСКО в Україні. URL: http://mincult.kmu.gov.ua/control/ uk/publish/officialcategory?cat_id=245264015.
Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації положень Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини від 17 січ. 2020 р. № 2771. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/ pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=67935.
США урочисто повернули Україні картину, викрадену нацистами під час Другої світової. Історична правда. 2020. 21 лютого. URL: https://www.istpravda.com.ua/short/2020/02/21/157069.
Україна повернула італійському музею викрадені картини вартістю понад 16 млн євро. ТСН Україна. 2016. 21 грудня. URL: https://tsn.ua/ukrayina/ukrayina-povernula-italiyskomu-muzeyu-vikradeni-kartini-vartistyu-ponad-16-mln-yevro-851288.html.
Україна повернула Нідерландам п’ять картин, викрадених у музеї міста Хорн. Європейська правда. 2016. 16 вересня. URL: https://www.eurointegration.com.ua/news/2016/09/16/7054673.
Українські об’єкти у Попередньому списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. URL: https://unesco.mfa.gov.ua/ spivrobitnictvo/ukrayinski-obyekti-u-poperednomu-spisku-vsesvitnoyi-spadshchini-yunesko.
Unidroit Convention on Stolen or Illegally Exported Cultural Objects (Rome, June 24, 1995). URL: https://www.unidroit.org/instruments/cultural-property/1995-convention.
Задорожній О. В. Захист культурних цінностей під час війни. Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. Київ : Знання України, 2004. Т. 1. 760 с.
Загальна декларація прав людини : міжнар. док від 10 груд. 1948 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/995_015.
Про внесення змін до Закону України «Про охорону культурної спадщини» щодо збереження пам’яток культурної спадщини, включених до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО : Закон України від 19 черв. 2018 р. № 2457-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2457-19.
Переглядів анотації: 482 Завантажень PDF: 604
Авторське право (c) 2020 Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
