Об’єктивна сторона складу кримінального правопорушення незаконного збагачення
Анотація
Метою статті є дослідження об’єктивної сторони складу кримінального правопорушення незаконного збагачення шляхом аналізу змісту окремих ознак для розв’язання теоретичних і практичних проблем. Методологію дослідження становить комплекс наукових методів, серед яких головне місце посідає діалектичний метод. Застосовано систему методів наукового пізнання: метод узагальнення для формування наявних у спеціальній літературі позицій щодо визначення ознак об’єктивної сторони складу кримінального правопорушення незаконного збагачення; формальної логіки (індукцію, дедукцію, аналогію синтез, абстрагування) – для з’ясування сутності зазначених питань; теоретичний – у процесі дослідження наукової та навчально-методичної літератури; метод системного аналізу – для окреслення напрямів удосконалення положень Кримінального кодексу України та практики його застосування. Наукова новизна статті полягає в тому, що в ній висвітлено актуальні проблеми об’єктивної сторони незаконного збагачення за допомогою аналізу характерних особливостей її ознак. Розроблено конкретні пропозиції з удосконалення змісту суспільно небезпечного діяння, означеного в диспозиції ст. 368-5 КК України, які можуть мати теоретичне та практичне значення для подальшого розв’язання цієї проблеми. За результатами здійсненого дослідження сформульовано висновки щодо визначення об’єктивної сторони складу незаконного збагачення. На підставі аналізу об’єктивної сторони незаконного збагачення встановлено важливість визначення конкретного проміжку часу вчинюваного особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, аналізованого суспільно небезпечного діяння. Запропоновано викласти текст ч. 2 ст. 368-5 КК України в такій редакції: набуттям активів слід вважати набуття їх особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність, а також набуття активів у власність іншою фізичною або юридичною особою, за дорученням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або що особа, уповноважена на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування, може прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права володіння, користування та розпорядження.
Ключові слова: незаконне збагачення; об’єктивна сторона; кримінальне правопорушення; корупція; кримінальне правопорушення у сфері службової діяльності; службова особа.
Завантаження
Посилання
Баулін Ю. В., Борисов В. І., Тютюгін В. І. Кримінальне право України. Загальна частина : підручник. 4-те вид., переробл. і доповн. Харків : Право, 2010. 285 с.
Bikelis S. Prosecution for illicit enrichment: the Lithuanian perspective. Journal of Money Laundering Control. 2017. Vol. 20. Issue 2. P. 203–214. doi: https://doi.org/10.1108/JMLC-07-2016-0029.
Бойко А. М., Брич Л. П., Грищук В. К. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. 7-ме вид., переробл. та доповн. Київ : Юрид. думка, 2010. 567 с.
Борзенков Г. Н., Комиссаров В. С. Курс уголовного права. Особенная часть. М., 2002. Т. 3. 368 с.
Чернявський С., Вознюк А. Зарубіжний досвід правової протидії незаконному збагаченню. Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ. 2019. № 17 (1). С. 79–89. doi: https://doi.org/10.33270/04191701.79.
Денега О. П. Кримінально-правова кваліфікація незаконного збагачення : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08. Київ, 2015. 194 с.
Джужа О. М. Світові кримінологічні системи запобігання злочинам. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2019. № 1 (110). С. 7–12. URL: https://scientbul.naiau.kiev.ua/index.php/scientbul/article/view/1026. doi: https://doi.org/10.33270/01191101.7.
Киричко В. М. Законодавчий вірус у системі КК України: визначення і актуалізація проблеми на прикладі ст. 368-2 КК «Незаконне збагачення». Проблеми законності. 2016. Вип. 133. С. 142–151. doi: 10.21564/2414-990x.133.70893.
Куц В. М. Сучасні уявлення щодо змісту окремих об’єктивних ознак складу злочину. Науковий часопис Національної академії прокуратури України. 2017. № 2. С. 102–108.
Мироненко В. В. Право володіння, користування і розпорядження власністю за цивільним законодавством. Підприємництво, господарство і право. 2019. № 1. С. 28–33.
Михайленко Д. Г. Протидія корупційним злочинам засобами кримінального права: концептуальні основи : монографія. Одеса : Гельветика, 2017. 582 с.
Muzila L., Morales M., Mathias M., Berger T. On the take: criminalizing illicit enrichment to fight corruption. The World Bank. 2012. doi: https://doi.org/10.1596/978-0-8213-9454-0.
Рудковська М. Р. Значення об’єктивної сторони складу злочину для характеристики суспільної небезпеки діяння. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. 2017. № 2. С. 334–342. doi: https://doi.org/ 2311-8040/sjlaw.2017.02.
Симоненко Н. О., Слободяник І. О. Незаконне збагачення: міжнародний досвід та аналіз Українського законодавства. Юридичний науковий електронний журнал. 2020. № 6. С. 204–208. doi: https://doi.org/10.32782/2524-0374/2020-6/50.
Tromme M. Waging War Against Corruption in Developing Countries: How Asset Recovery Can be Compliant with the Rule of Law. Duke Journal of Comparative & International Law. 2019. P. 165–233. URL: https://scholarship.law.duke.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1540&context=djcil.
Вознюк А., Титко А. Кримінально-правова модель протидії незаконному збагаченню в Україні. Вісник Пенітенціарної асоціації України. 2019. № 2 (82). С. 46–62. doi: https://doi.org/https://doi.org/10.34015/2523-4552.2019.2.05.
Вознюк А. А. Незаконне збагачення: пошук оптимальної кримінально-правової норми. Кримінологічна теорія і практика: досвід, проблеми сьогодення та шляхи їх вирішення : матеріали міжвуз. наук.-практ. круглого столу (Київ, 22 берез. 2019 р.) / [редкол.: В. В. Чернєй, С. Д. Гусарєв, С. С. Чернявський та ін.]. Київ : Нац. акад. внутр. справ, 2019. С. 84–90. URL: http://elar.naiau.kiev.ua/jspui/handle/123456789/13871.
Ясінь І. М. Об’єктивна сторона складу злочину передбачена статтею 368-2 КК України. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. 2016. № 2. С. 321–330. doi: https://doi.org/2311-8040_/sjlaw.2016.02.
Переглядів анотації: 780 Завантажень PDF: 3933
Авторське право (c) 2021 Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
