Проблеми концептуального визначення поняття державних кордонів у сучасній юридичній науці
Ключові слова:
кордони, державна територія, безпека, захист, лімологія, недоторканність
Анотація
Здійснено аналіз різних підходів і позицій вітчизняних та зарубіжних учених стосовно концептуального визначення поняття державних кордонів. Доведено, що виникнення цього поняття пов’язано зі становленням інституту держави, державної території, територіальної цілісності. Розкрито особливості національно-правового й міжнародно-правового забезпечення державних кордонів. З’ясовано проблеми в цій сфері та окреслено перспективи їх подолання з метою забезпечення територіальної цілісності державної території, миру й безпеки.Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Переглядів анотації: 132 Завантажень PDF: 137
Як цитувати
[1]
Kaminska, N. і Klochkov, B. 1. Проблеми концептуального визначення поняття державних кордонів у сучасній юридичній науці. Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ. 10, 2 (1), 16-25.
Номер
Розділ
Законодавче врегулювання правозастосування
Авторське право (c) 2017 Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
