Здійснення оперативно-розшукової діяльності з використанням правових засобів пізнавальної діяльності слідчого
Анотація
За Кримінально-процесуальним кодексом України 1960 року оперативно-розшукові дії могли бути проведені в межах розпочатого досудового розслідування, а за Кримінальним процесуальним кодексом 2012 року такі дії під час розслідування проводити заборонено. У зв’язку із цим у практиці досудового розслідування та судового розгляду виникають проблемні ситуації, пов’язані з допустимістю даних, здобутих за результатами оперативно-розшукових дій до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, як доказів у кримінальному провадженні. Такі ситуації в судовій діяльності вирішують неоднаково. Дослідження в статті здійснено на прикладі рішення суду касаційної інстанції щодо правомірності визнання доказами контрольованої та оперативної закупки товарів, предметів і речовин, зокрема заборонених для обігу, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форми власності з метою виявлення й документування фактів протиправних діянь, проведеної в межах оперативно-розшукової справи до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, і контролю за вчиненням злочину у формі контрольованої та оперативної закупки в кримінальному провадженні.
На підставі дослідження сформульовано такі висновки: характер фактичних даних, здобутих за результатами здійснення контрольованої та оперативної закупки товарів, предметів і речовин, зокрема заборонених для обігу, у фізичних і юридичних осіб незалежно від форми власності з метою виявлення та документування фактів протиправних діянь, проведеної в межах оперативно-розшукової справи до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, і контролю за вчиненням злочину у формі контрольованої та оперативної закупки в кримінальному провадженні, є однаковим за наявності принаймні двох умов: закупки здійснено в межах оперативно-розшукової справи, заведеної у зв’язку з надходженням до оперативного підрозділу первинних відомостей про підготовку до вчинення злочину або про особу, яка готує вчинення злочину; закупки здійснено в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України; фактичні дані, отримані внаслідок проведення контрольованої та оперативної закупки до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідають вимогам допустимості доказів (ст. 86 Кримінального процесуального кодексу України), якщо їх отримано в порядку, передбаченому цим Кодексом; рішення прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину є складовою порядку, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, для отримання доказів (ч. 4 ст. 246, ст. 251, 271). Постанова, у якій він викладає своє рішення, має певні особливості. Зокрема, у ній об’єктивно не можуть бути зазначені найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер, оскільки відомості про злочин на цьому етапі ще не внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань; результати оперативно-розшукової діяльності, здійсненої з використанням правових засобів пізнавальної діяльності слідчого, можуть бути використані в кримінальному провадженні як докази за умови здійснення оперативно-розшукової діяльності за правилами, визначеними в Кримінальному процесуальному кодексі України; оперативно-розшукову діяльність за чинним законодавством можна здійснювати лише щодо кримінальних правопорушень, які готують, або щодо осіб, які їх готують.
Завантаження
Переглядів анотації: 105 Завантажень PDF: 762
Авторське право (c) 2018 Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.