Захист демократії в Чеській Республіці: аргументи конституційної юриспруденції
Анотація
Досліджено механізм проведення люстрації в Чеській Республіці. Із цією метою проаналізовано відповідне законодавство, яким було встановлено обмеження в доступі до посад для деяких категорій осіб у зв’язку із їхньою поведінкою під час тоталітарного режиму. Увагу акцентовано на аналізі рішення Конституційного суду Чеської Республіки, яким було вирішено питання про конституційність законів про люстрацію. Констатовано, що Конституційний суд визнав сутність люстрації як позбавлення громадян можливості доступу до посад в органах державної влади, яке здійснюють безпосередньо на підставі формальних, категоріальних ознак, а не шляхом індивідуального засудження осіб, за критеріями, встановленими законом, з огляду на обов’язок поважати демократичні принципи. Кожна держава вправі визначати умови доступу до участі в управлінні; однією з таких умов є лояльність до демократії. Водночас жодна особа не обмежується в доступі до політичної функції (депутати, сенатори). У люстраційних законах не йдеться про встановлення вини та покарання. Натомість здійснення люстраційних процедур підлягає судовому контролю. Висновки. Застосування люстраційного законодавства в Чеській Республіці безпосередньо вплинуло на напрями, послідовність і темпи системних реформ. Крім того, за допомогою люстраційного законодавства було розв’язано ще одну проблему – захисту прав осіб, яких воно стосується. Ці особи були захищені від протиправного використання архівних матеріалів щодо них.
Завантаження
Переглядів анотації: 110 Завантажень PDF: 100
Авторське право (c) 2019 Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
