Верховенство права як принцип сучасної держави

  • V. Kopcha кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри теорії та історії держави і права Ужгородського національного університету, м. Ужгород; http://orcid.org/0000-0001-9499-3733
Ключові слова: принцип права, верховенство права, права людини, Рада Європи, конституція, суд

Анотація

Досліджено принцип верховенства права в сучасній державі. Увагу акцентовано на обсягу верховенства права, який охоплює: законність, що передбачає прозорий, підзвітний і демократичний процес введення в дію приписів права; юридичну визначеність; заборону свавілля; доступ до правосуддя; дотримання прав людини; заборону дискримінації; рівність перед законом. У концептуальному аспекті верховенство права полягає в обмеженні свавілля публічної влади щодо суспільства та окремої особи. Різні шляхи становлення системи верховенства права (суд через застосування прав людини безпосередньо формує систему конституції – англійська традиція; її створює народ через здійснення установчої влади – європейська континентальна традиція) не мають принципового значення. З практичної позиції верховенство право визначає місце судів у системі публічної влади, яке має засвідчувати не лише реальний розподіл влади, а й спроможність судової влади обмежувати дискреційні повноваження законодавчої та виконавчої влади і в такий спосіб гарантувати захист від свавілля. Це можливо лише за умови незалежності суду (і процедур правосуддя) від інших гілок влади. Такий підхід до взаємозв’язку поділу влади (традиційно – елементу концепції правової держави) зближує концепції верховенства права і матеріальної правової держави.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

V. Kopcha
кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри теорії та історії держави і права Ужгородського національного університету, м. Ужгород;

Переглядів анотації: 557
Завантажень PDF: 3281
Як цитувати
[1]
Kopcha, V. 1. Верховенство права як принцип сучасної держави. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 108, 3 (1), 198-212.
Розділ
Теоретичні та історичні аспекти правознавства