Становлення законодавства України щодо права спільної сумісної власності в багатоквартирних будинках
Анотація
Питання спільної сумісної власності в багатоквартирних будинках України досліджували такі вітчизняні вчені: М. К. Галянтич, Г. І. Коваленко, В. Бригілевич та ін. У наукових публікаціях не здійснено аналіз становлення законодавства України щодо права спільної сумісної власності в багатоквартирних будинках. Опрацьовано нормативно-правову базу у сфері теоретичного обґрунтування питань спільної сумісної власності в багатоквартирних будинках Української УРСР та незалежної України. Увагу акцентовано на житлово-будівельних кооперативах як передумові виникнення спільної сумісної власності в багатоквартирних будинках. Висвітлено коло суб’єктів господарювання, які можуть бути вповноважені співвласниками будинку на здійснення управління спільною сумісною власністю багатоквартирного будинку. Зʼясовано перелік прав та обов’язків співвласників багатоквартирного будинку щодо створення об’єднання, порядку управління спільним майном будинку. Проаналізовано реалізацію права голосу на зборах співвласників. Окреслено як неточності формулювання законодавства, так й аспекти вдосконалення в процесі становлення інституту спільної сумісної власності в багатоквартирних будинках України. Відповідно до поставленої мети і завдань у статті використано такі загальнонаукові та спеціальні методи: узагальнення; історичний; формально-юридичний; метод аналізу. Уперше схарактеризовано етапи розширення прав співвласників й етапи формування законодавства щодо спільної сумісної власності в багатоквартирних будинках України. Автор продовжує здійснювати подальші розвідки порушеної проблематики в межах наукового дослідження.
Завантаження
Переглядів анотації: 213 Завантажень PDF: 60
Авторське право (c) 2019 Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
