Способи вчинення та приховування квартирних крадіжок

Анотація

Доведено, що квартирні крадіжки, які системно вчиняють одні й ті самі особи протягом тривалого періоду, відрізняються від одиничних злочинних вчинків більш високим ступенем суспільної небезпеки, набувають серійного характеру та ознак злочинної діяльності. Констатовано наявність численних способів проникнення в житло, які класифіковано на відповідні групи. Першу групу становлять дії з таємного проникнення фігуранта в житло, які супроводжуються зломом перепони, зокрема шляхом: злому вхідних дверей і її замикаючих пристроїв; віджиму або згинання ригеля врізного накладного замка та інших замикаючих пристроїв; виведення з ладу (розчинення) механізму замка за допомогою концентрованої суміші азотної та соляної кислоти (так званої царської горілки) або інших найсильніших окислювачів; висвердлювання пружинного механізму врізного циліндрового замка; руйнування короба навісного замка, виривання, перепилювання або перекушування його дужки тощо; виставлення, вирізання або видавлювання шибок, злому стулок віконної рами, кватирки або дверей на лоджіях чи балконах; руйнування конструктивних елементів будівель, наприклад стелі, стіни, підлоги, розбору пічної кладки й інших перешкод. Друга група охоплює низку способів таємного проникнення в квартиру не шляхом зламування перепони, а завдяки підбору чи підробці ключа до замка вхідних дверей або за допомогою використання відмички; використання заздалегідь викраденого в жертви одного з наявного комплекту ключів від вхідних дверей; виявлення та використання ключа від вхідних дверей, захованого жертвою в узгодженому з членами сім'ї місці; вільному проходу через залишені жертвою на деякий час відкритими вхідні двері, лоджії, балкони, вікна або віконні кватирки.
До третьої групи належать способи крадіжок, у процесі яких проникнення особи в житло здійснюється не таємно, а за згодою жертви. Основним способом приховування квартирної крадіжки є збут краденого майна, що часом є більш складним, ніж сама крадіжка.