Методологічні засади дослідження кримінальної відповідальності за погрозу або насильство щодо журналіста

Анотація

Проаналізовано сучасні підходи до методологічних засад дослідження погрози або насильства щодо журналіста. Вивчено різні наукові позиції стосовно зазначеної проблеми. На підставі цього встановлено систему методів, прийомів і засобів наукового пізнання, які утворюють комплекс раціональних шляхів, засобів і форм руху мислення від незнання до знання, від припущення до істини, від конкретного до абстрактного, від одиничного до узагальненого, від явища до сутності. Під час вибору методів дослідження було враховано передусім специфіку об’єкта дослідження. Виконання поставлених завдань здійснено за допомогою системи загальнофілософських, загальнонаукових і спеціальних методів. Зазначені методи наукового дослідження використано у взаємозв’язку, що сприяло здійсненню всебічного аналізу, обґрунтуванню теоретичних висновків і практичних рекомендацій з питань кримінальної відповідальності за погрозу або насильство щодо журналіста. Зокрема, було застосовано такі методи: історичний (для висвітлення історичного розвитку кримінальної відповідальності за погрозу або насильство щодо журналіста та виявлення закономірностей становлення вітчизняного кримінального законодавства під впливом законодавства іноземних держав); компаративістський (для аналізу зарубіжного кримінального законодавства щодо відповідальності за погрозу або насильство щодо журналіста, з огляду на тип правової сім’ї, а також для виявлення схожого, відмінного, спільного й унікального в кримінальному законодавстві України та низки іноземних держав щодо відповідальності за погрозу або насильство щодо журналіста); догматичний (логіко-юридичний)
(з метою виявлення недоліків і вивчення можливостей удосконалення кримінально-правової норми, що передбачає відповідальність за погрозу або насильство щодо журналіста); соціологічний (під час проведення анкетування з питань кримінальної відповідальності за погрозу або насильство щодо журналіста); системний (для вивчення кримінальної відповідальності за погрозу або насильство щодо журналіста як єдиного цілісного явища, що складається з окремих складових елементів); логіко-граматичний (у процесі поглибленого вивчення категоріально-понятійного апарату погрози або насильства щодо журналіста); системного аналізу (для виявлення (за результатами аналізу елементів, їхніх ознак і властивостей, зв’язків усередині об’єкта) тих суттєвих загальних ознак, що пов’язують частини в єдине ціле); формально-юридичний
(у межах порівняння норм чинного кримінального законодавства з проектами змін до нього, обґрунтування висновків і пропозицій щодо доповнення або уточнення ст. 345¹ КК України); логіко-граматичний, логіко-семантичний і метод аналізу словникових визначень (для поглибленого встановлення окремих понять теми дослідження та їх особливостей, а також тлумачення понятійного апарату); діалектичний (для забезпечення розгляду взаємозв’язку єдностей та протилежностей під час дослідження кримінально-правових понять і категорій щодо відповідальності за погрозу або насильство щодо журналіста, а також для формування висновків і пропозицій щодо предмета дослідження); індукції
(на підставі формально-логічних умовиводів, які надають можливість одержати загальний висновок з огляду на окремі факти, сформулювати понятійно-категоріальний апарат предмета дослідження); дедукції (під час виокремлення та характеристики критеріїв диференціації кримінальної відповідальності за погрозу або насильство щодо журналіста); моделювання (для формулювання варіантів змін до ст. 345¹ КК України, які надалі вплинуть на вдосконалення правозастосовної практики).