БАЗОВІ ПСИХОМЕТРИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ШКАЛИ ПОБОЮВАННЯ СТАТИ ЖЕРТВОЮ ЗЛОЧИНУ: ДОСЛІДЖЕННЯ НА ВИБІРЦІ ДОРОСЛОГО НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.36486/np.2024.3(65).10Анотація
У дослідженні висвітлено створення короткої шкали вимірювання побоювання
стати жертвою злочину та викладено аналіз її основних психометричних
властивостей. Емпіричну базу становлять результати всеукраїнського соціологічного
опитування (n = 15 021), проведеного в листопаді – грудні 2020 року на замовлення
Національної поліції України. Однофакторна модифікована модель 5-пунктової шкали
продемонструвала хорошу узгодженість з даними (scaled RMSEA = 0,041, scaled CFI
= 0,999, SRMR = 0,007, WRMR = 0,92), адекватну конвергентну валідність (AVE =
0,60) та високу надійність (ωcat = 0,83, α = 0,86, αordinal = 0,89). Результати аналізу
підтвердили інваріантність вимірювання за статтю. Жінки статистично значущо
більше побоювалися стати жертвою злочину ніж чоловіки (d = 0,74).
Ключові слова: страх перед злочинністю, шкала побоювання стати жертвою
злочину, конфірматорний факторний аналіз, конструктна валідність, надійність,
багатогруповий аналіз, перевірка інваріантності, стать, Україна.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
