СТАВЛЕННЯ НАСЕЛЕННЯ ДО ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ: ОЦІНКА БЕЗПЕКОВИХ РИЗИКІВ

  • Андрій Бова

    кандидат соціологічних наук, старший науковий співробітник,
    начальник відділу ДНДІ МВС України,
    старший науковий співробітник Інституту соціології
    НАН Україним, м. Київ, Україна

     https://orcid.org/0000-0003-1588-0250
DOI: https://doi.org/10.36486/np.2024.2(64).11

Анотація

У статті досліджено ставлення місцевого населення до внутрішньо переміщених
осіб в Україні під час повномасштабного російського вторгнення та оцінено пов’язані з
цим безпекові ризики. На основі аналізу результатів соціологічних опитувань, проведених
в Україні протягом 2022–2024 років, виявлено переважно позитивне ставлення до
внутрішньо переміщених осіб серед місцевого населення. У роботі ідентифіковано
потенційні, безпекові ризики, включаючи ризики соціального напруження, радикалізації
та зовнішніх маніпуляцій, проте їх імовірність оцінюється як низька через загальну
консолідацію українського суспільства в умовах війни. Наголошено на необхідності
соціологічного моніторингу ситуації для запобігання безпековим загрозам та
формування ефективної соціальної політики.
Ключові слова: внутрішньо переміщені особи, безпекові ризики, соціологічні
опитування, ставлення місцевого населення, російсько-українська війна.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Андрій Бова

кандидат соціологічних наук, старший науковий співробітник,
начальник відділу ДНДІ МВС України,
старший науковий співробітник Інституту соціології
НАН Україним, м. Київ, Україна


Переглядів анотації: 68
Завантажень PDF: 23
Опубліковано
2025-08-01
Номер
Том 2 № 64 (2024)
Розділ
Статті


Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.