ЮРИДИЧНЕ НОРМОТВОРЕННЯ В ПРЕДМЕТНОМУ ПОЛІ ФІЛОСОФІЇ ПРАВА: РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ
Ключові слова:
філософія права, юридичне нормотворення, правотворення, методологія, ретроспекція, культура
Анотація
Розглянуто сутність юридичного нормотворення як продукту культурно-історичного прогресу, що сприяє гуманістичній тенденції в правотворенні. Здійснено ретроспективний аналіз співвідношення понять юридичної та правової норм у контексті переходу від статичної модерної парадигми права до ідеї права зі змінним змістом. Визначено, що філософсько-правова методологія наповнює юридичні поняття новим змістом і перетворює їх на інструментарій загального наукознавства, завдяки чому конкретизує межі їх застосування в науковій юридичній теорії.Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Переглядів анотації: 111 Завантажень PDF: 32
Як цитувати
[1]
Podik, I. 1. ЮРИДИЧНЕ НОРМОТВОРЕННЯ В ПРЕДМЕТНОМУ ПОЛІ ФІЛОСОФІЇ ПРАВА: РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 103, 2 (1), 265-276.
Номер
Розділ
Законодавче врегулювання правозастосування
Авторське право (c) 2017 Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.