Парадигмальний підхід у філософсько-правовій методології юридичного нормотворення

  • I. Podik здобувач кафедри філософії права та юридичної логіки Національної академії внутрішніх справ, м. Київ
Ключові слова: нормотворення, філософія права, теорія, юридична парадигма, правотворчість

Анотація

Розглянуто філософсько-правову методологію як поєднання наукового і соціокультурного вимірів вітчизняного юридичного нормотворення. Доведено необхідність теоретичної систематизації зазначеного процесу і застосування парадигмального підходу до поєднання різновекторних наукових пошуків нормотворення в цілісну систему, а також визначення принципів її побудови.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

I. Podik
здобувач кафедри філософії права та юридичної логіки Національної академії внутрішніх справ, м. Київ

Переглядів анотації: 108
Завантажень PDF: 70
Як цитувати
[1]
Podik, I. 1. Парадигмальний підхід у філософсько-правовій методології юридичного нормотворення. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 101, 4 (1), 143-154.
Номер
Том 101 № 4 (2016)
Розділ
Теоретичні та історичні аспекти правознавства
  • Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.