ДОСВІД ЯПОНІЇ З ПРОВЕДЕННЯ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ ПОЛІГРАФА
Ключові слова:
поліграф, поліграфолог, психофізіологічне дослідження з використанням поліграфа, кримінальне розслідування, правоохоронні органи, підготовка поліграфологів
Анотація
Здійснено теоретичний аналіз досвіду з питань наукового обґрунтування та практичного здійснення психофізіологічних досліджень із використанням поліграфа в Японії. Висвітлено ключові аспекти законодавчої діяльності та розроблених загальнодержавних стандартів для проведення таких досліджень у цій країні, що дає змогу активно залучати поліграфологів до діяльності правоохоронних і судових органів. Приділено увагу системі навчання, що забезпечує належну кваліфікацію та професійний рівень японських поліграфологів.Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Переглядів анотації: 92 Завантажень PDF: 60
Як цитувати
[1]
Zubovskyi, D. 1. ДОСВІД ЯПОНІЇ З ПРОВЕДЕННЯ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ ПОЛІГРАФА. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 103, 2 (1), 355-368.
Номер
Розділ
Міжнародний досвід
Авторське право (c) 2017 Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
