Удосконалення заходів протидії булінгу в Україні

Анотація

Мета статті – конкретизація поняття булінгу, виявлення його основних ознак, причин, видів, суб’єктивного складу для подальшої модернізації заходів із запобігання цьому негативному явищу в Україні; формулювання пропозицій і рекомендацій стосовно вдосконалення кримінально-правового захисту особи від булінгу в Україні. Для реалізації зазначеної мети в статті виконано такі завдання: розглянуто різні підходи до розуміння поняття булінгу як однієї із форм насильства; досліджено соціальну та правову природу боулінгу, причини його виникнення; розглянуто кожного суб’єкта булінгу та надано його кримінологічну характеристику; визначено форми булінгу в Україні. Методологія. У процесі дослідження використано діалектичний метод наукового пізнання соціально-правових явищ в їхніх суперечностях, розвитку та змінах, що дає змогу об’єктивно оцінити рівень й ефективність запобігання насильству серед неповнолітніх в Україні; формально-логічний метод, за допомогою якого виявлено елементи правового механізму запобігання насильству; порівняльно-правовий метод застосовано під час аналізу чинного законодавства та міжнародних нормативних актів; статистичний – у процесі дослідження емпіричних даних і статистичного матеріалу з метою отримання математичних підстав працювання результатів опитування, анкетування й обґрунтування висновків наукової роботи; формальної логіки (аналіз і синтез, гіпотеза) – під час визначення основних напрямів наукової роботи й проблемних питань. Теоретичним підґрунтям публікації стали праці вітчизняних та іноземних учених, присвячені аспектам запобігання булінгу. Наукова новизна статті полягає в тому, що в ній сформульовано авторське визначення поняття булінгу, встановлено основні детермінанти булінгу серед дітей в Україні, доведено його тісний взаємозв’язок із насильницькою злочинністю, виокремлено форми взаємозв’язку булінгу та злочинності з іншими девіантними виявами в суспільстві, які мають спільну з ним природу виникнення, виражену в агресії (вчинення вбивства, доведення до самогубства та катування). Саме через поглиблене дослідження детермінант булінгу та осіб, які його вчиняють, вважаємо можливим підвищити ефективність кримінально-превентивної діяльності. Висновки. На підставі результатів проведеного наукового дослідження запропоновано розглядати можливість кримінально-правової відповідальності дітей, які досягли 14 років, за вчинення булінгу. Закріплення такої відповідальності в Кримінальному кодексі України могло б стати одним із засобів запобігання та протидії боулінгу. Також запропоновано трирівневу систему запобігання булінгу в Україні.

Ключові слова: булінг; кібербулінг; жертва булінгу; булер (буллі), спостерігачі; детермінанти булінгу; міжнародний досвід запобігання булінгу; заходи протидії булінгу в Україні.