Конституційне право людини на життя в Україні: сучасний підхід
Анотація
Мета статті – висвітлити сутність поняття «конституційне право людини на життя», проаналізувати його складові; розглянути проблемні питання, пов’язані з правом людини на життя (самогубство, евтаназія, аборт), а також можливість охоплення цим правом обов’язку держави підтримувати та розвивати умови для гідного життя людини. Методологія. Методологічну основу дослідження становлять методи й прийоми наукового пізнання, застосування яких обумовлене системним підходом, що надає можливість розглядати окреслені проблеми в єдності їх соціального змісту та юридичної форми. Зокрема, формально-логічний метод було застосовано для аналізу елементів конституційного права людини на життя, а також встановлення сутності поняття конституційного права людини на життя та інших суміжних понять. Застосування методів аналізу й синтезу сприяло з’ясуванню логічної структури поняття права людини на життя, конструюванню визначень та інших теоретичних побудов, а порівняльно-правового методу – зіставленню законодавства різних країн світу з питань права людини на життя. Для формулювання дефініцій понять «право людини на життя», «самогубство», «евтаназія», «аборт» було використано формально-юридичний метод. Статистичний метод допоміг дослідити статистичну інформацію щодо проведення абортів у світі (за періоди 1994–2014 років, 2010–2014 років). Наукова новизна статті полягає у формулюванні низки нових концептуальних положень і висновків щодо розуміння конституційного права людини на життя, проблемних питань, пов’язаних із цим правом; акцентуванні уваги на розширенні поняття права людини на життя, що має охоплювати обов’язок держави підтримувати та розвивати загальні умови для гідного життя. Висновки. Конституційне право людини на життя – основоположне (фундаментальне), невід’ємне право кожної фізичної особи, гарантоване Конституцією України (ст. 27), яке належить до громадянських (особистих) прав у системі прав і свобод людини й громадянина. Це право передбачає такі елементи: невід’ємність права людини на життя, заборона свавільного позбавлення життя та право захищати власне життя та життя інших людей від протиправних посягань. Людина має можливість розпоряджатися своїм життям на власний розсуд, насамперед – користуватися всіма легітимними засобами й ресурсами для профілактики передчасної смертності тощо. Обов’язок захисту права на життя, зокрема, передбачає, що держави мають уживати належних заходів для подолання факторів, які можуть загрожувати життю або перешкоджати особам жити в гідних умовах.
Ключові слова: конституційні права; право на життя; самогубство; евтаназія; аборт.
Завантаження
Посилання
Bhat M. Y., Andrabi S.D.A. Right to life in context of clean environment: it’s significance under various laws. IOSR Journal Of Humanities And Social Science (IOSR-JHSS). 2017. Vol. 22. Issue 5. P. 79–85. URL: http://www.iosrjournals.org/iosr-jhss/papers/Vol.%2022%20Issue5/Version-10/L2205107985.pdf. doi: https://doi.org/10.9790/0837-2205107985.
Etzioni А. Life: the most basic right. Journal of Human Rights. 2010. Vol. 9. Issue 1. URL: https://www.uv.es/sasece/docum/mayo-sept2010/Life%20the%20most%20basic%20right%20Etzioni.pdf. doi: https://doi.org/10.1080/14754830903530359.
General comment No. 36 (2018) on article 6 of the International Covenant on Civil and Political Rights, on the right to life. Distr.: General 30 October 2018. Retrieved from https://tbinternet.ohchr.org/Treaties/CCPR/ Shared%20Documents/1_Global/CCPR_C_GC_36_8785_E.pdf.
Гладун З. Право людини на життя і проблеми його юридичного забезпечення в Україні. Український часопис прав людини в Україні. 1994. № 1. С. 47–54.
Камінська Н. В., Назарко Ю. В. Euthanasia and the human right to health protection. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2017. № 4. С. 28–39.
Kjelsvik M., Tveit Sekse R. J., Litleré Moi A., Aasen E. M., Chesla C. A., Gjengedal E. Women’s experiences when unsure about whether or not to have an abortion in the first trimester. Health Care for Women International. 2018. Vol. 39. Issue 7. URL: https://hvlopen.brage.unit.no/hvlopen-xmlui/bitstream/handle/11250/2580682/ kjelsvik.pdf?sequence=4&isAllowed=y. doi: https://doi.org/10.1080/07399332.2018.1465945.
Конституція України : Закон України від 28 черв. 1996 р. № 254к/96-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80.
Конвенція про права дитини : міжнар. док. від 20 листоп. 1989 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод : міжнар. док. від 4 листоп. 1950 р. Офіційний вісник України. 2006. № 32. С. 270.
Кримінальний кодекс України : Закон України від 5 квіт. 2001 р. № 2341-III. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/2341-14.
Міжнародний пакт про громадянські і політичні права : міжнар. док. від 16 груд. 1966 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043.
Simić J. The protection of nasciturus within the civil law. PRAVNI ZAPISI. 2018. God. IX, br. 2 URL: http://pravnifakultet.rs/wp-content/uploads/2018/12/Pravni-zapisi-2018-02-03-Simic.pdf. doi: https://doi.org/10.5937/pravzap0-19193.
Конституція України. Науково-практичний коментар / редкол.: В. Я. Тацій (голова редкол.), О. В. Петришин, Ю. Г. Барабаш та ін. 2-ге вид., переробл. і доповн. Харків : Право, 2011. 1128 с.
Цебенко С. В. Право людини померти у природний спосіб як складова змісту права на життя (сучасні православні уявлення у світлі міжнародних стандартів). Вісник Національного університету «Львівська політехніка». 2015. № 813. С. 162–167. (Серія «Юридичні науки»).
Цивільний кодекс України : Закон України від 16 січ. 2003 р. № 435-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15.
Вінгловська О., Демиденко К. Право дитини на життя як одне з фундаментальних прав людини. Медичне право. 2009. № 1 (57). С. 46–48. URL: http://www.health-medix.com/articles/misteztvo/2009-03-24/46-48.pdf.
Єднак О. В. Евтаназія та право людини на життя в судовій практиці Європейського суду з прав людини. 2018. URL: http://dspace.tneu.edu.ua/handle/316497/28196.
ЄСПЛ схвалив процедуру евтаназії паралізованого француза. 2015. URL: https://www.eurointegration.com.ua/ news/2015/06/5/7034508.
Загальна декларація прав людини : міжнар. док. від 10 груд. 1948 р. Офіційний вісник України. 2008. № 93. Ст. 3103.
Про Національну поліцію : Закон України від 2 лип. 2015 р. № 580-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19.
Переглядів анотації: 373 Завантажень PDF: 1098
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
