«Корупційна пастка» криміналізації незаконного збагачення: ретроспективний аналіз
Анотація
На шляху розбудови правової держави в Україні триває робота щодо реформування всіх сфер життєдіяльності суспільства. Українська влада під тиском громадянського суспільства та міжнародних партнерів таки провела антикорупційну реформу. Було прийнято нове антикорупційне законодавство, зокрема 2011 року криміналізовано незаконне збагачення. Однак ст. 368-2 Кримінального кодексу України, що діяла до 2019 року, так і не стала інструментом у кримінально-правовому антикорупційному бар’єрі. Визнання її неконституційною призвело до звільнення від відповідальності чиновників високого рангу, що спровокувало значний суспільний резонанс і зниження авторитету правоохоронної системи. З огляду на це, мета статті полягає в тому, щоб дослідити законотворчий процес і встановити причини прийняття завідомо недієвої норми про незаконне збагачення. Для досягнення її було використано методологію, інструментарій якої, з огляду на принципи діалектичної єдності теорії та практики, об’єктивності, доказовості, надав можливість дослідити законодавчу конструкцію ст. 368-2 Кримінального кодексу й оцінити її. Під час вивчення окресленої проблематики застосовано загальнонаукові та спеціально-юридичні методи. Теоретичним підґрунтям публікації стали статті, монографії, дисертації українських та іноземних учених, а також правові акти національного й міжнародного права. Наукова новизна. У статті обґрунтовано положення, згідно з яким апарат Верховної Ради України, до структури якого належать інститут законодавства, науково-експертне управління, юридичне управління, відділ зав’язків з органами правосуддя, відділ контролю та інші підрозділи, не спроможний забезпечити належний рівень результатів законодавчої роботи. Ці «інститути-запобіжники»
не перешкодили запровадженню завідомо неконституційної ст. 368-2 Кримінального кодексу України. Зазначене дає підстави для висновку, що український Парламент не заохочує впровадження ефективних світових практик, спрямованих на запобігання та припинення корупції. Процес імплементації міжнародних рекомендацій має безсистемний характер, не враховує цілісності інституційної розбудови, відбувається з ігноруванням наукової думки та висновків спеціалістів. Тому для вдосконалення антикорупційної політики необхідно провести оцінювання правових інструментів (передусім – кримінально-правових) і визначити їх адекватність з позицій ефективності протидії корупції, а також удосконалити запобіжники парламентського законотворення.
Ключові слова: корупція; кримінальне правопорушення; відповідальність; законотворчість; імплементація; неконституційність норми.
Завантаження
Посилання
Дудоров О. О. Незаконне збагачення: пошук прийнятної моделі кримінально-правової заборони триває. Кримінально-правові та кримінологічні засади протидії корупції : зб. тез та доп. V Міжнар. наук.-практ. конф. (Харків, 31 берез. 2017 р.). Харків : ХНУВС, 2017. С. 71–73.
Geertsma J. Overview on anti-corruption rules and regulations in the Netherlands (January, 2015). Anti-Corruption in Europe. URL: http://www.ecba.org/extdocserv/projects/ace/20160131_ACE_CountryreportNL.pd.
Габуда А., Репецький С. Криміналізація корупційних правопорушень у КК України та міжнародному праві: порівняльний аналіз. Підприємництво, господарство і право. 2020. № 4. С. 283–287. doi: 10.32849/2663-5313/2020.4.48.
Гузоватий О. І. Кримінальна відповідальність за незаконне збагачення (порівняльне дослідження) : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08. Дніпро, 2016. 273 с.
Конвенція Організації Об’єднаних Націй проти корупції: прийнята на засіданні 58-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН 31 жовт. 2003 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_c16.
Кримінальний кодекс України : Закон України від 5 квіт. 2001 р. № 2341-III. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/2341-14.
Киричко В. М. Законодавчий вірус у системі КК України: визначення і актуалізація проблеми на прикладі ст. 368-2 КК «Незаконне збагачення». Проблеми законності. 2016. Вип. 133. С. 142–151. doi: 10.21564/2414-990x.133.70893.
Mamitova Z. A. On the implementation of article 20 of the United Nations Convention against corruption into the criminal legislation of the Republic of Kazakhstan. Life Science Journal. 2014. No. 11. P. 345–348. doi: 10.7537/marslsj110714.
Музіла Л., Моралес М., Матіас М., Бергер Т. Отримати повне уявлення про державних службовців : керівництво з ефект. фінанс. декларування. Повернення викрадених активів (StAR). Вашингтон : округ Колумбія, 2017. Світовий банк. Ліцензія: Creative Commons Attribution CC BY 3.0 IGO. doi: 10.1596/978-1-4648-0953-8.
Михайленко Д. Г. Протидія корупційним злочинам засобами кримінального права: концептуальні основи : монографія. Одеса : Гельветика, 2017. 582 с.
Рябошапка Р. Кримінальна відповідальність за незаконне збагачення і механізм цивільної конфіскації сприятимуть встановленню справедливості в суспільстві. 2019. URL: https://old.gp.gov.ua/ua/news.html? _m=publications&_t=rec&id=260464&fp=260.
Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 59 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України ст. 368-2 КК України від 26 лют. 2019 р. № 1-р/2019. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-19.
Salihu H. A., Jafari A. Corruption and anti-corruption strategies in Iran: An overview of the preventive, detective and punitive measures. Journal of Money Laundering Control. 2020. No. 1. Vol. 23. P. 77–89. doi: 10.1108/JMLC-01-2019-0001.
Задоя К. Висновок щодо стану імплементації положень міжнародних антикорупційних конвенцій у законодавство України в аспекті кримінальної відповідальності за корупційні злочини / за ред. М. Хавронюка. Київ : ЦППР, 2019. URL: https://pravo.org.ua/ua/news/20873975-visnovok-schodo-stanu-implementatsiyi-pologeen-migenarodnih-antikoruptsiynih-konventsiy-u-zakonodavstvo-ukrayini-v-aspekti-kriminalnoyi-vidpovidalnosti-za-koruptsiyni-zlochini.
Про засади державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014–2017 роки : Закон України від 14 жовт. 2014 р. № 1699-VII. URL: https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1699-18.
Зауваження Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради України до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення діяльності Національного антикорупційного бюро України та Національного агентства з питань запобігання корупції» (реєстраційний № 1660-д). URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=53755.
Переглядів анотації: 119 Завантажень PDF: 172
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
