Правові засади регулювання та захисту прав громадян, засуджених до позбавлення волі, в Україні
Анотація
В умовах сьогодення проблема реалізації, охорони та захисту прав людини в місцях позбавлення волі постає як одне з найважливіших завдань, адже розбудова європейської демократичної правової держави є неможливою без створення надійної та ефективної системи забезпечення прав і свобод людини. Проблема прав людини загалом і прав осіб, засуджених до позбавлення волі, зокрема є універсальною та багатоаспектною. Ця категорія філософська, моральна, політична та юридично значуща як для окремих держав, так і для світового співтовариства, оскільки в будь-якій демократичній державі права та свободи людини й громадянина, їхні обов’язки становлять найважливіший соціальний та політико-правовий інститут, що об’єктивно стає мірилом досягнень суспільства, показником його зрілості та цивілізованості. Конституція України визнає людину, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпеку найвищою соціальною цінністю. Дотримання прав людини є фундаментальною конституційною засадою в Україні, дія якої спрямовує всю сукупність суспільних відносин. Утвердження та забезпечення прав і свобод людини проголошено головним обов’язком держави. Метою статті є визначення правових засад регулювання та захисту прав громадян, засуджених до позбавлення волі в Україні. Методологія. Під час підготовки статті використано окремі загальнонаукові та спеціально-наукові методи пізнання, зокрема: історичний, філософсько-правовий, порівняльний, системний, функціональний, узагальнення. Наукова новизна. Унаслідок емпіричного дослідження правових засад регулювання та захисту прав громадян, засуджених до позбавлення волі в Україні, проаналізовано проблематику забезпечення регулювання та захисту прав засуджених до позбавлення волі. Доведено, що однією з обставин, що негативно позначається на стані й ефективності діяльності виправних колоній із забезпечення прав засуджених, є недостатній науковий супровід окресленої проблематики та брак комплексних наукових досліджень у цьому напрямі. Додатковим аргументом щодо необхідності наукових розробок із цієї тематики є й сучасний стан перебування особи в умовах ізоляції від суспільства, яка постійно є об’єктом протиправних посягань на її життя та здоров’я. Аргументовано потребу вдосконалення правового механізму з питань забезпечення регулювання та захисту прав засуджених до позбавлення волі, з огляду на міжнародний досвід. Встановлено основні факти, що спричиняють учинення злочинів у місцях позбавлення волі, а також впливають на стан забезпечення прав засуджених на охорону життя та здоров’я, а саме: неналежне нормативно-правове забезпечення прав засуджених до позбавлення волі на охорону життя та здоров’я; невідповідність порядку виконання й відбування покарань у виді позбавлення волі в Україні міжнародно-правовим актам й іноземному досвіду щодо забезпечення охорони життя та здоров’я засуджених до позбавлення волі. Висновки. За роки незалежності в Україні було розроблено та прийнято низку нормативно-правових актів, спрямованих на забезпечення прав осіб, засуджених до позбавлення волі, ефективну реалізацію державної політики у сфері охорони та захисту прав засуджених в Україні. Проте в умовах активного реформування національного законодавства в цій сфері та його адаптації до загальноєвропейських стандартів слід окреслити коло питань, які потребують ґрунтовного вдосконалення на законодавчому рівні, зокрема розроблення та нормативного закріплення форм і методів адміністративно-правового забезпечення прав засуджених до позбавлення волі, визначення нових організаційних засобів адміністративно-правового забезпечення прав громадян, засуджених до позбавлення волі, взаємодії між суб’єктами забезпечення прав громадян, засуджених до позбавлення волі, встановлення правових гарантій законності, дисципліни та внутрішнього порядку в органах та установах виконання покарань, закріплення нових критеріїв оцінювання ефективності забезпечення прав громадян, засуджених до позбавлення волі в Україні.
Ключові слова: засуджений до позбавлення волі; права і свободи; правовий статус; правове забезпечення; нормативно-правове регулювання; нормативно-правовий акт.
Завантаження
Посилання
Большая юридическая энциклопедия / [В. В. Аванесян, С. В. Андреева, Е. В. Белякова и др.] ; оформл. А. Мусина. М. : Эксмо, 2007. 688 с.
Декларація про захист усіх осіб від катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання : міжнар. док. від 9 груд. 1975 р. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_084.
Кримінально-виконавче право України: Загальна та Особлива частини : навч. посіб. / [О. М. Джужа та ін.] ; за заг. ред. О. М. Джужі. 2-ге вид., переробл. та доповн. Київ : Юрінком Інтер, 2002. 448 с.
Гель А. П., Семаков Г. С., Яковець І. С. Кримінально-виконавче право України : навч. посіб. / за ред. А. Х. Степанюка. Київ : Юрінком Інтер, 2008. 624 с.
Гречанюк С. К. Теорія та практика взаємодії органів та установ державної пенітенціарної служби України з державними та неурядовими інституціями : дис ... д-ра юрид. наук : 12.00.07. Ірпінь, 2011. 388 с.
Конституція України : Закон України від 28 черв. 1996 р. № 254к/96-ВР. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.
Кримінально-виконавчий кодекс України : Закон України від 11 лип. 2003 р. № 1129-IV. Відомості Верховної Ради України. 2004. № 3–4. Ст. 21.
Льовочкін В. А. Нормативно-правові та організаційні засади забезпечення реалізації в Україні міжнародних стандартів з прав і свобод засуджених до позбавлення волі : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08. Київ, 2002. 195 с.
Мінімальні стандартні правила поводження з засудженими : міжнар. док. від 30 серп. 1955 р. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_212.
Почанська О. С. Правові засади забезпечення прав громадян, засуджених до позбавлення волі в Україні. Форум права. 2017. № 4. С. 197–204. URL: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/FP_index.htm_2017_4_33.pdf.
Європейські пенітенціарні (в’язничні) правила : Рекомендації Ради Європи від 12 лют. 1987 р. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_032/ed19870212.
Романюк О. В., Човган В. О. Міжнародні стандарти, принципи і рекомендації в галузі виконання покарань та діяльності органів і установ виконання покарань : метод. рек. Біла Церква, 2016. 131 с. URL: https://i-rc.org.ua/files/posibnik-mijnarodni-standarty.pdf. doi: https://doi.org/10.34015/2523-4552.2019.1.13.
Про схвалення Концепції реформування (розвитку) пенітенціарної системи України : розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 верес. 2017 р. № 654-р. Офіційний вісник України. 2017. № 78. Ст. 2401.
Скакун О. Ф. Теорія держави і права : підручник / пер. з рос. Харків : Консум, 2001. 656 с.
Про Концепцію державної політики у сфері реформування Державної кримінально-виконавчої служби України : Указ Президента України від 8 листоп. 2012 р. № 631/2012. Офіційний вісник України. 2012. № 87. Ст. 3531.
Про затвердження Національної стратегії у сфері прав людини : Указ Президента України від 25 серп. 2015 р. № 501/2015. Офіційний вісник Президента України. 2015. № 20. Ст. 1203.
Яцишин М. Стан і відповідність законодавчої бази сучасним потребам кримінально-виконавчої системи України. Форум права. 2008. № 3. С. 561–567. URL: http://nbuv.gov.ua/jpdf/FP_index.htm_2008_3_85.pdf.
Яцишин М. М. Історико-правові засади кримінально-виконавчої політики України : монографія. Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2010. 440 с.
Про Державну кримінально-виконавчу службу України : Закон України від 23 черв. 2005 р. № 2713-IV. Відомості Верховної Ради України. 2005. № 30. Ст. 409.
Про соціальну адаптацію осіб, які відбувають чи відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк : Закон України від 17 берез. 2011 р. № 3160-VI. Відомості Верховної Ради України. 2011. № 38. Ст. 380.
Переглядів анотації: 249 Завантажень PDF: 425
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.