Особливості розслідування вбивств, вчинених із застосуванням вогнепальної зброї

  • В. Гусєва

    Мета дослідження – на підставі аналізу слідчої та судової практики, а також наукових праць українських й іноземних вчених визначити типові тактичні завдання, що підлягають виконанню на початковому етапі розслідування вбивств, вчинених із застосуванням вогнепальної зброї, та особливості їх реалізації. Методологія. Для досягнення поставленої мети використано загальний діалектичний метод, а також спеціальні методи дослідження, зокрема: метод системного аналізу, порівняльно-правовий, системно-структурний. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що на підставі аналізу наявних наукових праць за окресленим напрямом дослідження, а також матеріалів слідчої та судової практики розглянуто типові тактичні завдання, що підлягають виконанню на початковому етапі розслідування умисних вбивств, вчинених із застосуванням вогнепальної зброї. Висновки. Обґрунтовано позицію, згідно з якою діяльність щодо розслідування вбивств, вчинених із застосуванням вогнепальної зброї, вирізняється високим рівнем складності, адже під час їх розслідування необхідно виконати комплекс тактичних завдань. Акцентовано, що до таких завдань належать: встановлення особи потерпілого, характеру події кримінального правопорушення, місця та часу вчинення кримінального правопорушення, способу вчинення кримінального правопорушення; дослідження знаряддя злочину; встановлення особи злочинця та мотивів вчинення злочину. Констатовано, що тактичні завдання залежать від слідчої ситуації, яка склалася, спрямовані на перевірку чи спростування слідчих версій. Реалізація тактичних завдань під час розслідування можлива шляхом проведення комплексу слідчих (розшукових), негласних слідчих (розшукових) і процесуальних дій, а також окремих заходів забезпечення кримінального провадження. У контексті цього дослідження запропоновано найефективніші дії, які слід здійснювати, а також визначено деякі їхні можливості.

    Ключові слова: умисне вбивство; вогнепальна зброя; досудове розслідування; кримінальне провадження; тактичне завдання.

    https://orcid.org/0000-0001-8614-1573

Анотація

Мета дослідження – на підставі аналізу слідчої та судової практики, а також наукових праць українських й іноземних вчених визначити типові тактичні завдання, що підлягають виконанню на початковому етапі розслідування вбивств, вчинених із застосуванням вогнепальної зброї, та особливості їх реалізації. Методологія. Для досягнення поставленої мети використано загальний діалектичний метод, а також спеціальні методи дослідження, зокрема: метод системного аналізу, порівняльно-правовий, системно-структурний. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що на підставі аналізу наявних наукових праць за окресленим напрямом дослідження, а також матеріалів слідчої та судової практики розглянуто типові тактичні завдання, що підлягають виконанню на початковому етапі розслідування умисних вбивств, вчинених із застосуванням вогнепальної зброї. Висновки. Обґрунтовано позицію, згідно з якою діяльність щодо розслідування вбивств, вчинених із застосуванням вогнепальної зброї, вирізняється високим рівнем складності, адже під час їх розслідування необхідно виконати комплекс тактичних завдань. Акцентовано, що до таких завдань належать: встановлення особи потерпілого, характеру події кримінального правопорушення, місця та часу вчинення кримінального правопорушення, способу вчинення кримінального правопорушення; дослідження знаряддя злочину; встановлення особи злочинця та мотивів вчинення злочину. Констатовано, що тактичні завдання залежать від слідчої ситуації, яка склалася, спрямовані на перевірку чи спростування слідчих версій. Реалізація тактичних завдань під час розслідування можлива шляхом проведення комплексу слідчих (розшукових), негласних слідчих (розшукових) і процесуальних дій, а також окремих заходів забезпечення кримінального провадження. У контексті цього дослідження запропоновано найефективніші дії, які слід здійснювати, а також визначено деякі їхні можливості.

Ключові слова: умисне вбивство; вогнепальна зброя; досудове розслідування; кримінальне провадження; тактичне завдання.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

В. Гусєва

Мета дослідження – на підставі аналізу слідчої та судової практики, а також наукових праць українських й іноземних вчених визначити типові тактичні завдання, що підлягають виконанню на початковому етапі розслідування вбивств, вчинених із застосуванням вогнепальної зброї, та особливості їх реалізації. Методологія. Для досягнення поставленої мети використано загальний діалектичний метод, а також спеціальні методи дослідження, зокрема: метод системного аналізу, порівняльно-правовий, системно-структурний. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що на підставі аналізу наявних наукових праць за окресленим напрямом дослідження, а також матеріалів слідчої та судової практики розглянуто типові тактичні завдання, що підлягають виконанню на початковому етапі розслідування умисних вбивств, вчинених із застосуванням вогнепальної зброї. Висновки. Обґрунтовано позицію, згідно з якою діяльність щодо розслідування вбивств, вчинених із застосуванням вогнепальної зброї, вирізняється високим рівнем складності, адже під час їх розслідування необхідно виконати комплекс тактичних завдань. Акцентовано, що до таких завдань належать: встановлення особи потерпілого, характеру події кримінального правопорушення, місця та часу вчинення кримінального правопорушення, способу вчинення кримінального правопорушення; дослідження знаряддя злочину; встановлення особи злочинця та мотивів вчинення злочину. Констатовано, що тактичні завдання залежать від слідчої ситуації, яка склалася, спрямовані на перевірку чи спростування слідчих версій. Реалізація тактичних завдань під час розслідування можлива шляхом проведення комплексу слідчих (розшукових), негласних слідчих (розшукових) і процесуальних дій, а також окремих заходів забезпечення кримінального провадження. У контексті цього дослідження запропоновано найефективніші дії, які слід здійснювати, а також визначено деякі їхні можливості.

Ключові слова: умисне вбивство; вогнепальна зброя; досудове розслідування; кримінальне провадження; тактичне завдання.

Посилання

Barati M., Adams S. Enhanced penalties for carrying firearms illegally and their effects on crime. Economic Analysis and Policy. 2019. No. 63. P. 207–219. doi: https://doi.org/10.1016/j.eap.2019.07.001.

Бондар В. С. Методика розслідування умисних вбивств, вчинених із застосуванням вогнепальної зброї : метод. рек. Луганськ : РВВ ЛДУВС ім. Е. О. Дідоренка, 2013. 148 с.

Europe: Crime Index by Country 2020 Mid-Year. URL: https://www.numbeo.com/crime/rankings_by_country.jsp? title=2020-mid&region=150/.

Hamill M. E., Hernandez M. C., Bailey K. R., Zielinski M. D., Matos M. A., Schiller H. J. State level firearm concealed-carry legislation and rates of homicide and other violent crime. Journal of the American College of Surgeons. 2019. No. 228 (1). P. 1–8. doi: https://doi.org/10.1016/j.jamcollsurg.2018.08.694.

Основи судової медицини : навч.-метод. посіб. [Л. Л. Голубович, В. О. Ольховський, О. І. Герасименко та ін.]. Харків : Бровін О. В., 2021. 535 с.

Гусєва В. О. Теоретичні основи методики розслідування злочинів проти авторитету органів державної влади у сфері правоохоронної діяльності : дис. …д-ра юрид. наук : 12.00.09. Харків, 2021. 538 с.

Хилько А. О., Звонар Я. П., Сухопер П. С. Можливості застосування комп’ютерних технологій при моделюванні вогнепальних пошкоджень і ушкоджень в судовій медицині. International medical students’ conference in Poltava : матеріали Міжнар. студ. наук. конф. (Полтава, 2–3 квіт. 2020 р.). Полтава,

154 с.

Khoshnood A. Firearm-related violence in Sweden – a systematic review. Aggression and Violent Behavior. 2018. No. 42. P. 43–51. doi: https://doi.org/10.1016/j.avb.2018.07.008.

Коваленко А. В. Розслідування посягань на життя та здоров’я журналістів : монографія. Сєвєродонецьк : РВВ ЛДУВС ім. Е. О. Дідоренка, 2018. 268 с.

Кримінальний процесуальний кодекс України : Закон України від 13 квіт. 2012 р. № 4651-VI. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17.

Мельник С., Грецьких О. Вплив законодавчого пробілу щодо спеціального закону про зброю на розвиток вітчизняної судової балістики. Юридичний бюлетень. 2020. № 15. С. 156–163. doi: https://doi.org/10.32850/LB2414-4207.2020.15.21.

Про затвердження Інструкції про порядок залучення працівників органів досудового розслідування поліції та Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України як спеціалістів для участі в проведенні огляду місця події : наказ МВС України від 5 листоп. 2016 р. № 1339. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1392-15#Text.

Невгад В. В. Методика розслідування умисних вбивств, вчинених способом, небезпечним для життя багатьох осіб : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09. Харків, 2019. 22 с.

Пересада О. Відмежування умисного вбивства від самогубства та нещасного випадку: теоретико-методологічні підходи. Правовий часопис Донбасу. 2021. № 2 (75). С. 88–95. doi: https://doi.org/10.32366/2523-4269-2021-75-2-88-95.

Рожик Є. М. Співвідношення способу вчинення злочину та наслідків злочину. Право і суспільство. 2020. № 6–2. С. 200–207. doi: https://doi.org/10.32842/2078-3736/2020.6.2.2.30.

Ржевська Н. Ф., Кожушко О. О. Розвідка відкритих джерел (OPEN SOURCE INTELLIGENCE). URL: http://ena.lp.edu.ua/bitstream/ntb/19232/1/53-Rzhevska-257-261.pdf.

Сенченко Н. М., Пророченко В. В. Криміналістичне дослідження слідів пострілу та їх значення у розкритті кримінальних правопорушень. Порівняльно-аналітичне право. 2019. № 5. С. 395–398. doi: https://doi.org/10.32782/2524-0390/2019.5.102.

Шевчук М. Значення тактичних завдань для побудови та реалізації типових тактичних операцій у кримінальному провадженні. Национальный юридический журнал: теория и практика. 2016. № 5. С. 204–207.

Сімакова-Єфремян Е. Б. Теоретико-правові та методологічні засади комплексних судово-експертних досліджень : дис. …д-ра юрид. наук : 12.00.09. Харків, 2017. 503 с.

Sivaraman J. J., Ranapurwala S. I., Moracco K. E., Marshall S. W. Association of state FIREARM legislation with female intimate PARTNER HOMICIDE. American Journal of Preventive Medicine. 2019. No. 56 (1). P. 125–133. doi: https://doi.org/10.1016/j.amepre.2018.09.007.

Stansfield R., Semenza D., Steidley T. Public guns, PRIVATE violence: The Association of city-level firearm availability and intimate PARTNER homicide in the United States. Preventive Medicine. 2021. No. 148. P. 106599. doi: https://doi.org/10.1016/j.ypmed.2021.106599.

Статистична інформація за 2011–2020 роки. URL: https://www.gp.gov.ua/ua/1stat.

Степанюк Р. Л. Особливості призначення судової молекулярно-генетичної експертизи під час розслідування вбивств. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2019. № 3. С. 174–178. doi: 10.31733/2078-3566-2019-3-174-180.

Сухомлин Т., Юрчик Т. Судово-дактилоскопічна експертиза у кримінальному провадженні. Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. 2019. № 30.

С. 104–109. doi: https://doi.org/10.34142/23121661.2019.30.13.

Сиводєд І. Використання спеціальних знань і проблеми призначення судових експертиз під час розслідування умисних вбивств військовослужбовців під час проведення бойових дій. Juris Europensis Scientia. 2020. № 4. С. 176–180. doi: https://doi.org/10.32837/chern.v0i4.152.

Вербіцька М., Гнатів М. Деякі аспекти юридичної відповідальності за правопорушення, пов’язані з незаконним поводженням із вогнепальною зброєю в Україні. Актуальні проблеми правознавства. 2021. № 1 (25). С. 33–39. doi: 10.35774/app2021.01.033.

Яремчук В. О. Деякі питання дослідження вогнепальної зброї при розслідуванні вбивств. Юридичний

науковий електронний журнал. 2020. № 2. С. 430–433. doi: https://doi.org/10.32782/

-0374/2020-2/111.

Про Національну поліцію : Закон України від 2 лип. 2015 р. № 580-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/580-19#Text.

Замула Б. Криміналістична характеристика вбивств, учинених іноземцями на території України. Knowledge, Education, Law, Management. 2018. № 4 (24). С. 296–304. doi: 10.5281/zenodo.2594783.

Замула Б. Встановлення події вбивства як обставина, що підлягає встановленню на початковому етапі розслідування вбивств, учинених іноземцями на території України. Юридичний науковий електронний журнал. 2020. № 4. С. 303–306. doi: https://doi.org/10.32782/2524-0374/2020-4/73.

Змієвська Ю., Савка, І. Розвиток та сучасні можливості судово-медичної діагностики виду основного травмуючого фактора при вогнепальних ушкодженнях. Клінічна та експериментальна патологія. 2020. Т. 19. № 1 (71). С. 152–159. doi: 10.24061/1727-4338. XІX.1.71.2020.327.


Переглядів анотації: 153
Завантажень PDF: 281
Опубліковано
2021-12-22
Як цитувати
[1]
Гусєва , В. 2021. Особливості розслідування вбивств, вчинених із застосуванням вогнепальної зброї. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 120, 3 (Груд 2021), 16-27. DOI:https://doi.org/10.33270/01211203.16.
Розділ
Протидія злочинності: проблеми теорії та практики