Розуміння сутності атестації персоналу органів та установ виконання покарань як чинник професійного зростання працівників

  • E. Barash доктор юридичних наук, доцент, начальник Інституту кримінально-виконавчої служби;
  • A. Kruhlova головний спеціаліст Управління у справах учасників антитерористичної операції Міністерства внутрішніх справ України
Ключові слова: атестація, персонал, органи та установи виконання покарань

Анотація

Розкрито поняття «атестація персоналу органів та установ виконання покарань». Охарактеризовано специфіку процесу атестації працівників пенітенціарних установ. Наведено нормативно-правові акти, що стосуються діяльності різних органів державної влади, де визначено категорію «атестація». Аргументовано, що недотримання чи неналежне здійснення процедурного відбору кадрів може спричинити зниження професійності та компетентності цих працівників, а отже, системи загалом.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

E. Barash
доктор юридичних наук, доцент, начальник Інституту кримінально-виконавчої служби;
A. Kruhlova
головний спеціаліст Управління у справах учасників антитерористичної операції Міністерства внутрішніх справ України

Переглядів анотації: 93
Завантажень PDF: 38
Опубліковано
2017-08-29
Як цитувати
[1]
Barash, E. і Kruhlova, A. 2017. Розуміння сутності атестації персоналу органів та установ виконання покарань як чинник професійного зростання працівників. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 100, 3 (Сер 2017), 19-30.
Номер
Том 100 № 3 (2016)
Розділ
Діяльність працівників правоохоронних органів

Авторське право (c) 2017 Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.

  • Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.