Теоретичні засади конституційної правосуб’єктності територіальної громади в системі місцевого самоврядування в Україні
Ключові слова:
правосуб’єктність, територіальна громада, місцеве самоврядування, конституційно-правовий статус територіальних громад
Анотація
Розглянуто теоретичні засади конституційної правосуб’єктності територіальної громади в системі місцевого самоврядування в Україні. Акцентовано увагу на тому, що правовий статус територіальної громади як суб’єкта місцевого самоврядування закріплюється і регулюється нормами конституційного права, а способи її реалізації деталізуються в інших галузевих нормативно-правових актах. Важливе місце відведено ролі України в європейській системі місцевого самоврядування, особливостям процесу гармонізації її національного законодавства з існуючими європейськими стандартами в цій сфері.Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Переглядів анотації: 82 Завантажень PDF: 452
Як цитувати
[1]
Huralnyk, V. 1. Теоретичні засади конституційної правосуб’єктності територіальної громади в системі місцевого самоврядування в Україні. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 96, 3 (1), 153-159.
Номер
Розділ
Теоретичні та історичні аспекти правознавства
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
