Передумови виникнення криміналістичних знань: аналіз документів і правоохоронної діяльності
Ключові слова:
передумови, знання, спеціальні знання, криміналістичні знання, сліди, ордалії
Анотація
На підставі історичного аналізу пам’яток стародавнього права та прикладів використання наукових знань під час розкриття злочинів на ранніх етапах правоохоронної практики визначено передумови виникнення основ криміналістичних знань. Розглянуто етапи розвитку наукового знання, зародження спеціальних знань, якими володіли певні групи людей. Установлено, що стародавні правові акти містили рекомендації криміналістичного характеру щодо збирання, дослідження та оцінювання доказів судом, хоча й були розрізненими і пов’язаними з клятвами, випробуванням вогнем, водою, каліченням, клеймуванням тощо.Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Переглядів анотації: 114 Завантажень PDF: 126
Як цитувати
[1]
Yusupov, V. 1. Передумови виникнення криміналістичних знань: аналіз документів і правоохоронної діяльності. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 102, 1 (1), 165-175.
Номер
Розділ
Теоретичні та історичні аспекти правознавства
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.