Розмежування понять «розшук» і «пошук» у контексті змісту діяльності, що забезпечує процес виявлення злочинів

  • O. Shapovalov кандидат юридичних наук, докторант Національної академії внутрішніх справ, м. Київ
Ключові слова: виявлення злочинів, оперативний пошук, розшук, розмежування понять

Анотація

Проаналізовано терміни «розшук» і «пошук» у контексті з’ясування змісту діяльності, що забезпечує процес виявлення злочинів. Визначено головні змістові властивості (ознаки), спільні для обох процесів, а також ті, на підставі яких розмежовують ці поняття.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

O. Shapovalov
кандидат юридичних наук, докторант Національної академії внутрішніх справ, м. Київ

Переглядів анотації: 120
Завантажень PDF: 29
Як цитувати
[1]
Shapovalov, O. 1. Розмежування понять «розшук» і «пошук» у контексті змісту діяльності, що забезпечує процес виявлення злочинів. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 102, 1 (1), 65-71.
Номер
Том 102 № 1 (2017)
Розділ
Протидія злочинності: проблеми теорії та практики

Авторське право (c) 2017 Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.

  • Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.