Запобігання приховуванню злочинів у фіскальній сфері, що мають транснаціональний характер
Анотація
Окреслено види злочинів у фіскальній сфері, що мають транснаціональний характер, висвітлено способи їх приховування та заходи запобігання цій діяльності. Визначено завдання заходів запобігання приховуванню злочинів у фіскальній сфері, що мають транснаціональний характер. Проаналізовано поняття «транснаціональний злочин», що міститься в нормативних документах і наукових джерелах. До злочинів у фіскальній сфері, що мають транснаціональний характер, віднесено правопорушення з легалізації (відмивання) коштів і майна, здобутого злочинним шляхом, транснаціональної корупції та кіберзлочинності, порушення прав інтелектуальної власності, контрабанди, незаконного обігу предметів мистецтва, у фінансово-кредитній сфері. Заходи запобігання приховуванню злочинів у фіскальній сфері, що мають транснаціональний характер, класифіковано на загальні й індивідуальні. До загальних запобіжних заходів належать: кримінологічний аналіз злочинності у фіскальній сфері; міжнародне співробітництво в протидії правопорушенням у фіскальній сфері; висвітлення в засобах масової інформації результатів роботи правоохоронних і контролюючих органів щодо виявлення та запобігання злочинів у фіскальній сфері, їх успішного розслідування; запровадження спеціальної підготовки фахівців, що здійснюють запобігання та розслідування відповідних злочинів. До індивідуальних запобіжних заходів належать вивчення кримінологічних ознак особи (групи осіб), що вчиняють злочини у фіскальній сфері; вивчення соціального мікросередовища; усунення умов, що сприяють готуванню до злочинної діяльності, і спонукання осіб, які замислюють злочини, до відмови від злочинних дій та задумів.
Завантаження
Переглядів анотації: 108 Завантажень PDF: 92
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.