ДІЯЛЬНІСТЬ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ ЩОДО ПРОТИДІЇ ЕТНІЧНІЙ ОРГАНІЗОВАНІЙ ЗЛОЧИННОСТІ: УКРАЇНСЬКИЙ І МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД
Ключові слова:
протидія, правоохоронні органи України, організовані групи, злочинні організації, етнічна злочинність, нормативно-правові акти
Анотація
Розглянуто питання діяльності правоохоронних органів із протидії злочинам, що вчиняють організовані групи та злочинні організації, сформовані на етнічному підґрунті. Встановлено причини, що негативно позначаються на організаційних засадах протидії цьому явищу. Визначено пріоритетні напрями діяльності в зазначеній сфері. Обґрунтовано доцільність створення спільного міжнародного банку даних (автоматизованої інформаційної системи «Етнічна злочинність»).Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Переглядів анотації: 131 Завантажень PDF: 39
Як цитувати
[1]
Sevruk, V. і МаkarenkoN. 1. ДІЯЛЬНІСТЬ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ ЩОДО ПРОТИДІЇ ЕТНІЧНІЙ ОРГАНІЗОВАНІЙ ЗЛОЧИННОСТІ: УКРАЇНСЬКИЙ І МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 103, 2 (1), 160-172.
Номер
Розділ
Діяльність працівників правоохоронних органів
Авторське право (c) 2017 Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
