Організаційно-правові форми співробітництва у сфері протидії організованій злочинності: досвід Європейського Союзу
Анотація
В умовах інтеграційних процесів в Україні та Європейському Союзі поліцейська співпраця має важливе значення, що зумовлює не тільки необхідність об’єднання зусиль держав і підвищення ефективності використання наявних можливостей міжнародної поліцейської співпраці,
а й ужиття на національному та міжнародному рівнях координованих заходів
з удосконалення відповідного правового регулювання. Розвиток Європолу як центрального відомства Європейського Союзу зі збирання оперативної інформації пов’язаний з важливістю визначення пріоритетів для дослідження питань обміну інформацією між державами – членами Європейського Союзу у сфері протидії злочинності, тероризму тощо. Унікальний потенціал європейського поліцейського офісу з управління такою інформацією уможливлює подальший динамічний розвиток інформаційної бази, здатної сприяти ефективному оперативному реагуванню на головні загрози безпеці. Питання протидії організованій злочинності знаходяться у фокусі уваги європейської спільноти, оскільки, на переконання Європейського парламенту, кримінальні організації дістали можливість проникати до соціальних, політичних та економічних структур Європи. Серед пріоритетів у протидії злочинності визначають збирання інформації, превентивні заходи та співробітництво між правоохоронними органами, зокрема поза межами Європейського Союзу. Важливою подією в цьому контексті стала ратифікація в липні 2017 року Угоди між Україною та Європейським поліцейським офісом про оперативне та стратегічне співробітництво, метою якої є встановлення співробітництва між Україною та Європолом у запобіганні та протидії організованій злочинності, тероризму та іншим формам міжнародної злочинності, зокрема шляхом обміну інформацією через призначений Україною Національний контактний пункт.
Завантаження
Переглядів анотації: 334 Завантажень PDF: 43
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.